ОСНОВНІ РОДОВИЩА КОРИСНИХ КОПАЛИН СВІТУ
КАМ’ЯНЕ ВУГІЛЛЯ
АПАЛАЧСЬКИЙ КАМ’ЯНОВУГІЛЬНИЙ БАСЕЙН - один з найбільших у світі вугільних басейнів. Розташований у США на території штатів Алабама, Кентакі, Вірджінія, Західна Вірджинія, Огайо, Меріленд. Довжина 1200 км, площа 180 тис.м2. Запаси до глибини 900 м — 1600 млрд.т. Потужність пластів 1,2…3,8 м. Кут спаду 2…3°. Річний видобуток понад 400 млн.т.
АСТУРІЙСЬКИЙ КАМ’ЯНОВУГІЛЬНИЙ БАСЕЙН - найбільший вугільний басейн Іспанії. Площа 3000 км2, запаси 1215 млн. т; 75 пластів. Потужність пластів 0,6…2,5 м. Річний видобуток 3,5 млн. т.
ДАМОДАРСЬКИЙ ВУГІЛЬНИЙ БАСЕЙН - головний вугільний басейн Індії. Площа 4500 км2. Запаси до глибини 600 м. більше 54 млрд. т; 40 пластів середньою потужністю 3,6 м (максимальна 37 м). Глибина розробки 100…400 м; 400 шахт; 30 розрізів; станція по газифікації вугілля.
БУРЕЇНСЬКИЙ КАМ’ЯНОВУГІЛЬНИЙ БАСЕЙН - знаходиться у Хабаровському краї Росії. Балансові запаси вугілля 1936 млн. т. Вугленосність пов’язана з породами юрського й крейдового віку. В основній вугленосній свиті потужністю 500…600 м виявлено близько 50 вугленосних пластів і прошарків, з них 31 має робочу потужність 1…6 м. Вугілля кам’яне, гумусове, середньо- та високозольне. Теплота згоряння його 4900 ккал/кг. Розробляють Ургальське родовище (з 1942 р.).
ГАЛІМОВСЬКЕ РОДОВИЩЕ ВУГІЛЛЯ - родовище в Магаданській області. Запаси 20 млн. т; 18 пластів, з яких 8 мають робочу потужність. Розробляються два пласти потужністю відповідно 2,7 та 7,8 м.
ДОНЕЦЬКИЙ КАМ’ЯНОВУГІЛЬНИЙ БАСЕЙН - у Луганській, Донецькій, Дніпропетровській і частково Полтавській та Харківській областях України; у Ростовській області Росії. Площа, включаючи Західний Донбас, 60 тис. км2, у тому числі в межах України 50 тис. км2. Балансові запаси вугілля 48 млрд. т. Виявлено 330 вугільних пластів і прошарків, потужність більшості яких становить 0,30…0,45 м. Розробляють 65 пластів, глибина розробки в багатьох шахтах досягає 1100 м. Пересічна зольність вугілля 13-15 %, теплотворна здатність 30…36 МДж/кг.Вугілля Донецького кам’яновугільного басейну поділяють на вісім марок — від бурого до антрациту. Першу шахту у Донецькому кам’яновугільному басейні збудовано в Лисичанську 1796 року.
ЕКІБАСТУЗЬКИЙ КАМ'ЯНОВУГІЛЬНИЙ БАСЕЙН - у Павлодарській області Казахстану. Балансові запаси вугілля 7,8 млрд. т. Вугілля у відкладах кам'яновугільного віку. Максимальна глибина залягання продуктивних відкладів до 700 м. Промислове значення мають 6 пластів, 3 з них — робочі. Вугілля в основному гумусове, має високу зольність (30-50%). Розробляються з 1893 р., промислова розробка басейну ведеться з 1955 р. Діють 2 вуглерозрізи.
ЗАХІДНИЙ ДОНБАС - вугільний район України, у межах Дніпропетровської і Харківської областей, частина Донецького кам’яновугільного басейну. Виявлено близько 40 пластів з робочою потужністю 0,6…1,6 м, що залягають на глибині 400…1800 м. Вугілля високоякісне, легко збагачується. Західний Донбас розвідано у 50-60-х роках XX
ІЛЛІНОЙСЬКИЙ ВУГІЛЬНИЙ БАСЕЙН - вугільний басейн у США, розташований у штатах Іллінойс, Індіана та Кентаккі. Площа 122 тис. км2. Запаси 365 млрд. т; 20 пластів. Потужність 0,6…2,6 м. 65 шахт. 316 розрізів. Річний видобуток 126 млн. т.
ІРКУТСЬКИЙ ВУГІЛЬНИЙ БАСЕЙН - розташований у Іркутській області Росії. Розміри 500х80 км, площа 37 тис. км2. Запаси кам’яного вугілля 8.5 млрд. т, бурого — 0.5 млрд. т; 20 родовищ. Глибина залягання 75…750 м. Розробка ведеться відкритим способом.
КАЙЛУАНЬ - родовище кам’яного вугілля у Китаї (провінція Хебей). Площа 12 тис. км2; 18 пластів. Розробляється сім пластів сумарною потужністю 25,5 м. Глибина розробки 500…100 м. Річний видобуток до 20 млн. т. Найбільша шахта “Лунсі” (4,5 млн. т за рік).
КАНСЬКО-АЧИНСЬКИЙ ВУГІЛЬНИЙ БАСЕЙН - у південній частині Західного Сибіру, в межах Красноярського краю, Кемеровської та Іркутської областей Росії. Балансові запаси вугілля 115 млрд. т. Вугленосність пов’язана з відкладами юрського віку, в яких виявлено до 50 вугільних пластів. Потужність робочих пластів 2…15 м, максимальна — 85 м. Глибина залягання до 200 м. Виявлено 17 родовищ, з них найбільші Ітатське, Березівське, Барандатське, Абанське, Урюпське. Вугілля головним чином буре, на півдні — кам’яне; теплотворна здатність 2800…3800 ккал/кг, зольність 7-14 %. Видобувати вугілля почали з 1905 р. Розробляють його відкритим способом.
КАРАГАНДИНСЬКИЙ ВУГІЛЬНИЙ БАСЕЙН - у Казахстані. Балансові запаси вугілля 12 млрд. т. Промислова вугленосність пов’язана з кам’яновугільними та юрськими відкладами. У відкладах кам’яновугільного віку виявлено близько 80 пластів, з них 65 робочої потужності (0,7…12 м). Вугілля кам’яне, вміст золи 15-35 %, значна кількість коксівного вугілля. У юрських відкладах міститься вісім пластів бурого вугілля, потужність окремих досягає 10-21 м. Виділяють 4 вугленосні райони : Карагандинський, Тентекський, Чурубайнуринський і Верхньоосокурський. Вугілля в межах басейну почали видобувати кустарним методом з середини ХІХ ст., перші шахти закладено в 1930-1931 р.
КІЗЕЛОВСЬКИЙ ВУГІЛЬНИЙ БАСЕЙН - розташований у Пермській області Росії. Площа 200 км2, запаси 464 млн. т; 18 шахт потужністю 120…500 тис. т за рік; чотири пласти, з них два робочої потужності 0,6…3,5 м. Річний вуглевидобуток 3,7 млн. т.
КУЗНЕЦЬКИЙ ВУГІЛЬНИЙ БАСЕЙН - один з найбільших у світі. Розташований у Кемеровській (більша частина) та Новосидірській областях Росії. Площа 26,7 тис. км2. Найбільша довжина 335 км, ширина — 110 км. Загальні запаси до глибини 1800 м — 637 млрд. т. 68 шахт, 22 розрізи. Частина видобутку надходить з Кузбасу в Україну, у Донецько-Придніпровський економічний район, де використовується для виробництва коксу.
ЛЕНСЬКИЙ ВУГІЛЬНИЙ БАСЕЙН - на заході Якутії та у південно-східній частині Красноярського краю Росії. Балансові запаси вугілля 2 млрд. т. Займає східну частину Сибірської платформи. Промислова вугленосність басейну пов’язана з юрськими, крейдовими й неогеновими відкладами. Виявлено понад 150 вугільних пластів, потужність більш як 50-и з них перевищує 0,1 м. Вугілля буре (основні запаси) й кам’яне, мало- та середньозольне. Розвідано 20 родовищ. Видобувати вугілля почали 1928 року. Діють 2 шахти й 3 вуглерозрізи.
ЛІСБЕРН-КОЛВІЛЛ - найбільший вугільний басейн Аляски. Запаси 108 млрд. т., 60 вугільних пластів потужністю 0,35…2,7 м. у групі “Нанущук” та п’ять пластів потужністю 0,9…4,8 м. у группі “Колвілл”. Розробляється для місцевих потреб.
ЛЮБЛІНСЬКИЙ ВУГІЛЬНИЙ БАСЕЙН - розташований на південному заході Польщі. Являє собою північно-західне продовження Львівсько-Волинського басейну України. Площа 4630 км2. Ресурси вугілля до глибини 1000 м — 37 млрд. т. Спосіб розробки - шахтний.
ЛЬВІВСЬКО-ВОЛИНСЬКИЙ ВУГІЛЬНИЙ БАСЕЙН - у Львівській і Волинській областях України, у західному напрямі продовжується на території Польщі. Балансові запаси вугілля — близько 970 млн. т. У тектонічному відношенні пов’язаний з Галицько-Волинською синеклізою. Виявлено близько 70 вугільних пластів, промислове значення мають 12 пластів потужністю понад 0,6 м. Глибина залягання їх 300-1200 м. Вугілля — від довгополуменевого до газового й газово-жирного. Основні родовища: Міжрічинське, Волинське, Тяглівське й Любельське. Видобувати вугілля почали з 1954 року.
НИЖНЬОРЕЙНСЬКО-ВЕСТФАЛЬСЬКИЙ ВУГІЛЬНИЙ БАСЕЙН (РУРСЬКИЙ) - найбільший кам’яновугільний басейн у Західній Європі. Розташований у Німеччині. Запаси 210 млрд. т. Видобуток ведеться з кінця ХІІІ ст. 25 шахт із середньодобовим навантаженням 10 тис. т. Середня глибина розробки 850 м. Суцільна (понад 50 % видобутку) та стовпова системи розробки.
МІНУСІНСЬКИЙ ВУГІЛЬНИЙ БАСЕЙН - у Хакаській автономній області і Красноярському краї Росії. Балансові запаси вугілля 5,3 млрд. т. Вугленосність пов’язана з відкладами пермського і кам’яновугільного віку. Загальна потужність вугленосної товщі досягає 1800 м, глибина залягання до 2000 м. Виявлено до 80 пластів вугілля, потужність яких перевищує 0.7 м. Вугілля кам’яне, переважно гумусове, вміст золи до 37 %. Теплота згорання 7800…8200 ккал/кг. Розробляють два родовища Чорногорське та Ізихське. Видобувають вугілля з 1904 р. шахтним і відкритим способами.
НИЖНЬОСИЛЕЗЬКИЙ ВУГІЛЬНИЙ БАСЕЙН - знаходиться у південно-західній частині Польщі. Площа 550 км2. Загальні запаси 3.1 млрд. т. Чотири шахти загальною виробничою потужністю 3 млн. т вугілля за рік.
НОР-ПА-ДЕ-КАЛЕ - валасьєнський вугільний басейн. Розташований У Франції. Запаси 4.5 млрд. т. 70 пластів вугілля. Середня потужність пластів 1.35 м. Глибина ведення робіт 800…1000 м. Видобуток 2…3 млн. т за рік.
НОРТАМБЕРЛЕНД-ДАРЕМ - вугільний басейн у Великобританії. Площа 2000 км2, запаси 13,5 млрд. т. 20 шахт із середньорічним видобутком 646 тис. т.
ПАРТИЗАНСЬКИЙ ВУГІЛЬНИЙ БАСЕЙН - розташований у Приморському краї Росії. Площа 6000 км2, запаси 413 млн. т. Десять пластів. Потужність від 0.1 до 10 м. 14 вугленосних районів, 5 шахт об’єднання “Приморськвугілля”.
ПЕНСИЛЬВАНСЬКИЙ ВУГІЛЬНИЙ БАСЕЙН - антрацитовий басейн у США. Чотири родовища. Площа 45 тис. км2. Запаси 17.5 млрд. т. Видобувається відкритим та підземним способами — 4 млн. т за рік.
ПЕЧОРСЬКИЙ ВУГІЛЬНИЙ БАСЕЙН - розташований на півночі Росії. Площа 90 тис. км2, запаси 265 млрд. т. 250 вугільних пластів потужністю 0.5…3.5. Видобуток проводять шахти об’єднань “Воркутауголь” та “Інтауголь”.
РАЙЧИХІНСЬКЕ РОДОВИЩЕ ВУГІЛЛЯ - розташоване в Амурській області Росії. Площа 400 км2. Запаси вугілля 80 млн. т. Річний видобуток 8 млн. т.
РОЗДОЛЬНЕНСЬКИЙ КАМ’ЯНОВУГІЛЬНИЙ БАСЕЙН - розташований у Приморському краї Росії. Площа 8 тис. км 2. Запаси 2.2 млрд. т. Розробляється розрізом та шахтою.
РУРСЬКИЙ КАМ’ЯНОВУГІЛЬНИЙ БАССЕЙН - вугільний басейн у ФРН (земля Північна Рейн-Вестфалія). Площа: 3300 км2.
СААРСЬКО-ЛОТАРІНГСЬКИЙ КАМ’ЯНОВУГІЛЬНИЙ БАСЕЙН - вугільний басейн у ФРН (земля Саар) та Франції (Лотарінгський економічний район). Саарський басейн: площа 1200 км2, запаси 2.6 млрд. т. Лотарінгський басейн: площа 400 км2, запаси 750 млн. т. 550 вугільних пластів загальною потужністю 140 м. 12 шахт (шість у Саарському, шість у Лотарінгському басейнах). Максимальна потужність шахт 2.5 млн. т. Глибина розробки (максимальна) 1200 м. Річний видобуток по 10 млн. т по кожному з басейнів.
ТАЙМИРСЬКИЙ ВУГІЛЬНИЙ БАСЕЙН - вугільний басейн на півночі Якутії. Площа 75 тис. км2. Потужність вугленосної товщі 3800 м. Кількість вугільних пластів: загальна — 30, робочої потужності — 20 м. Середня потужність пластів 1…3 м, максимальна — 10 м. Вугілля марок Ж-А.
ТУНГУСЬКИЙ ВУГІЛЬНИЙ БАСЕЙН - один з найбільших у Росії вугільних басейнів. Знаходиться у Красноярському краї, частково у Якутії та Іркутській області. Площа 1045 тис. км2. Виділяють шість вугленосних районів. Вугленосною є товща пермського і кам’яновугільного віків, потужність якої від 350 до 1500 м. Глибина залягання вугільних пластів 0…1800 м, робоча потужність пересічно 1…5 м, рідше — 12…15 м. Вугілля — від бурого до антрациту. Планомірну розробку родовищ розпочато 1935 року. Загальні геологічні запаси становлять 2324 млрд. т.
УЛУГ-ХЕМСЬКИЙ ВУГІЛЬНИЙ БАСЕЙН - розташований у Туві біля м. Кизил. Площа басейну 2.1 тис. км2. Потужність вугленосної товщі 1500 м. Загальна кількість пластів 57, робочої потужності — 10. Потужність пластів: середня — 1…2 м, максимальна — 12 м.
ХУМАРИНСЬКЕ КАМ’ЯНОВУГІЛЬНЕ РОДОВИЩЕ - розташоване на Північному Кавказі. Є три шахти потужністю до 100 тис. т за рік. Поруч розташовано Аскаут-Тебердинське родовище, яке розробляє шахта потужністю до 40 тис. т за рік.
СІДНЕЙСЬКИЙ ВУГІЛЬНИЙ БАСЕЙН - розташований в Австралії. Площа 43 тис. км2. Запаси 100 млрд. т. 68 шахт (63 % видобутку), 21 кар’єр. Річний видобуток 70 млн. т вугілля.
БУРЕ ВУГІЛЛЯ
ДНІПРОВСЬКИЙ БУРОВУГІЛЬНИЙ БАСЕЙН - у центральній частині України, в межах Вінницької, Житомирської, Запорізької, Київської, Черкаської, Кіровоградської, Дніпропетровської, частково Миколаївської та Херсонської областей. Площа близько 150 тис. км2. Балансові запаси бурого вугілля 2,4 млрд. т. Залягає вугілля у вигляді одного або кількох пластів потужністю від кількох сантиметрів до 18 м (основних — 2…6 м) на глибині 10 —120 м. Виявлено близько 200 родовищ і вуглепроявів. Вміст вуглецю 60…69 %, теплота згоряння 1800…1900 ккал/кг. Добувають вугілля відкритим і підземним способами з другої половини XIX ст.
КОРКІНСЬКЕ БУРОВУГІЛЬНЕ РОДОВИЩЕ - унікальне за вугленасиченістю родовище Челябінського буровугільного басейну (Росія). 10 пластів сумарною корисною потужністю 250 м; глибина залягання 420 м. Видобуток ведеться відкритим способом — екскаваторами з ковшами 4…10 м3, а також підземним способом — на шахтах Коркінській (глибина 440 м.) і Чумлякській (260 м.). Запаси 500 млн. т. Річний вуглевидобуток - до 2,4 млн. т.
МАЙКЮБЕНСЬКИЙ БУРОВУГІЛЬНИЙ БАСЕЙН - розташований у Павлодарській області Казахстану. Площа 1040 км2. Запаси 1800 млн. т.
НИЖНЬОРЕЙНСЬКИЙ БУРОВУГІЛЬНИЙ БАСЕЙН - розташований у Німеччині та Нідерландах. Запаси 55 млрд. т вугілля. Річний видобуток відкритим способом біля 120 млн. т.
НИЖНЬОЗЕЙСЬКИЙ БУРОВУГІЛЬНИЙ БАСЕЙН - знаходиться в Амурській області Росії. Видобуток ведеться на Райчихінському родовищі відкритим способом. Є також Архаро-Богучанське, Єрковецьке та інші родовища.
ПІВНІЧНО-ЧЕСЬКИЙ БУРОВУГІЛЬНИЙ БАСЕЙН - найбільший у Чехії вугільний басейн по видобутку бурого вугілля. Розташований у районі Рудних гір. Довжина 65 км, ширина від 1 до 26 км. Запаси 9,3 млрд. т; шість шахт, 12 кар’єрів. Потужність пласта від 1 до 65 м. Видобуток - 70 млн. т вугілля за рік.
ПІДМОСКОВНИЙ БУРОВУГІЛЬНИЙ БАСЕЙН - у межах Новгородської, Калінінградської і Смоленської, Московської, Рязанської, Тульської та Калузької областей Росії. Балансові запаси вугілля 5436 млн. т. Розташований у центральній частині Східно-Європейської платформи. Промислова вугленосність пов’язана з кам’яновугільними відкладами. Робочу потужність (понад 1.3 м) мають чотири пласти. Вугілля буре, вміст золи в ньому близько 31 %, теплота згорання 11 МДж/кг. Першу шахту в межах басейну закладено 1844 року. Видобуток ведеться відкритим і шахтним способом.
ПАВЛОВСЬКЕ БУРОВУГІЛЬНЕ РОДОВИЩЕ - розташоване у Приморському краї Росії. Запаси 400 млн. т. Пласти від 1.4 до 50 м. Два розрізи.
ТУРГАЙСЬКИЙ БУРОВУГІЛЬНИЙ БАСЕЙН - розташований у Росії. Площа 150 тис. км2. Потужність вугленосної товщі 900 м. Загальна кількість вугільних пластів 30, робочої потужності — 15. Потужність пластів: середня 1…2 м, максимальна — 70 м.
ЧЕЛЯБІНСЬКИЙ БУРОВУГІЛЬНИЙ БАСЕЙН - розташований у Челябінській області Росії. Площа 1,3 тис. км2. Потужність вугленосної товщі 1600...3700 м. Кількість вугільних пластів 75, робоча потужність 60. Потужність пластів: середня - 2...4 м, максимальна - 200 м.
НАФТА І ПРИРОДНИЙ ГАЗ
АХВАЗ - нафтове родовище в Ірані. Одне з найбільших у світі. Запаси нафти 1215 млн. т, газу — 311 млрд. м3.
БАКИНСЬКИЙ НАФТОГАЗОВИЙ РАЙОН - економічний район по видобуванню нафти й газу, розташований на Апшеронському півострові та в Каспійському морі. Запаси нафти та газу залягають до глибини 4500 м. Експлуатується понад 100 років. За цей час видобуто більше 1 млрд. тон нафти.
ГЕСЧАРАН - газонафтове родовище в Ірані. Одне з найбільших у світі. Входить у нафтогазоносний басейн Перської затоки. Розроблюється з 1940 р. Запаси нафти понад 1000 млн. т, газу — понад 150 млрд. м3.
ГОЛІЦИНСЬКЕ ГАЗОКОНДЕНСАТНЕ РОДОВИЩЕ - розташоване у
Чорному морі (на глибині до 30 м), в 70 км від селища Чорноморське, в межах борту Каркитинського – Північно - Кримського прогину. Розробляється з 1983 р. Початковий пластовий тиск — 35 МПа. Температура пласта — 101 °С. У газі знаходиться 91,3% метану, 7,2% важких вуглеводнів і 71 г/м3 — конденсату.
ГРОНІНГЕН - газове родовище у Нідерландах. Запаси 1960 млрд.м3. Експлуатується до 300 свердловин глибиною понад 2 км кожна. Річний видобуток близько 70 млрд. м3.
ДАЦИН - нафтове родовище у Китаї. Запаси 2 млрд. т; 4600 свердловин. Річний видобуток 50 млн. т нафти і 2,5 млрд. м3 попутного газу.
“ДЖАЛАМАТ-ЮМОНТ” - нафтогазове родовище у штаті Нью-Мексіко (США). Запаси нафти понад 60 млн. т, газу — понад 200 млрд. м3. Річний видобуток — відповідно 0,7 млн. т і 2,5 млрд. м3.
ДНІПРОВСЬКО-ДОНЕЦЬКА НАФТОГАЗОНОСНА ОБЛАСТЬ - у східній частині України, в межах Чернігівської, Сумської, Полтавської, Дніпропетровської, Харківської, Донецької і Луганської областей. Виявлено 45 продуктивних горизонтів. Основні родовища нафти залягають на глибині до 4500 м, газу — 5000…5800 м. Нафта малосірчиста, густина її 850…860 кг/м3. Газ метановий. Всього в межах області відкрито 121 родовище, з них 17 нафтових (найбільші — Гнідинцівське, Леляківське), 37 нафтогазових (Качанівське, Гибальське та ін.), 67 газових і газоконденсатних (найбільші — Шебелинське, Євремівське, Західно-Хрестищенське, Мелихівське). Промислова розробка родовищ ведеться з 1952 р.
ДОЛИНСЬКЕ НАФТОВЕ РОДОВИЩЕ - розташоване в Івано-Франківській області (Україна). Спосіб експлуатації — фонтанний. Площа понад 30 км2. Глибина залягання нафтоносних верств - 1600-3000 м., потужність - до 100-120 м. Густина нафти 840-846 кг/м3, малосірчиста. Експлуатується з 1956 р.
ЄФРЕМІВСЬКЕ РОДОВИЩЕ ГАЗУ - у Харківській області (Україна) , в Дніпровсько-Донецькій нафтогазоносній області. Експлуатується з 1967 року. Газ — метановий (88,6...93,7 %) надходить до газопроводу Шебелинка — Київ.
ЗАКУМ - одне з найбільших газонафтови родовищ світу на березі Перської затоки в Об’єднаний Арабських Еміратах (ОАЕ). Запаси нафти понад 2000 млн. т; 59 свердловин. Розробляється з продуктивних горизонтів. Річний видобуток нафти 11,5 млн. т.
ЗАТОКИ КУКА НАФТОГАЗОВИЙ БАСЕЙН - розташований на півдні штату Аляска (США). Площа 37,5 тис. км2. Запаси нафти 168 млн. т, газу — 264 млрд. м3.
ЗАХІДНО-СИБІРСЬКА НАФТОГАЗОНОСНА ПРОВІНЦІЯ - у Західному Сибіру, в межах Тюменської, Омської, Томської і Новосибірської областей та частково в Красноярському краї Росії. Виявлено понад 40 продуктивних пластів потужністю переважно 10…20 м, глибина залягання їх від 400 до 3200 м. Густина нафти до 880 кг/м3, газ метановий. У межах провінції відкрито понад 250 родовищ (серед них нафтові — Самотлорське, Сургутське; газові — Уренгойське, Медвеже). Інтенсивне освоєння родовищ здійснюється з 60-70-х років ХХ ст.
ІНТИСАР - група нафтових родовищ у Лівії. Найбільше з п’яти родовищ має запаси 210 млн. т нафти. Річний видобуток біля 2,7 млн. т.
КАЛІФОРНІЙСЬКІ НАФТОГАЗОВІ БАСЕЙНИ - розташовані у штаті Каліфорнія (США). Складаються з 300 нафтових та 130 газових родовищ. Загальна площа 235 тис. км2. Запаси 3,4 млрд. т нафти, 1000 млрд. м3 газу. 38 нафтопереробних заводів продуктивністю 124 млн. т за рік, 37 газопереробних заводів (15 млрд. м3 газу за рік)
КАМБЕЙСЬКИЙ НАФТОГАЗОНОСНИЙ БАСЕЙН - розташований у південно-західній частині Індостанського півострова та у Камбейській затоці. Площа 190 тис. км2. Запаси нафти 500 млн. т, газу — 400 млрд. м3; 45 нафтових і 14 газоносних родовищ.
КАРАЖАНСЬКЕ РОДОВИЩЕ НАФТИ - розташоване у Мангишлакській області Казахстану. Сім нафтових та один газонафтовий поклади. Глибина залягання 216…420 м. Метод експлуатації — законтурне заводнення з застосуванням поліакриламіду.
КАЧАНІВСЬКЕ НАФТОГАЗОВЕ РОДОВИЩЕ - в Сумській області України, у межах Дніпровсько-Донецької нафтогазоносної області. Включає 24 поклади, що залягають на глибині 1440…3400 м. Нафта малосірчиста, малосмолиста, густина її 830 кг/м3, газ метановий, густина його 0,73 кг/м3. Розробляють з 1961 року.
КЕНГАН - одне з найбільших газових родовищ світу. Розташоване в Ірані на узбарежжі Перської затоки. Запаси 820 млрд. м3. Річний видобуток біля 50 млрд. м3.
КЕНКФЯВСЬКЕ НАФТОВЕ РОДОВИЩЕ - розташоване в Актюбінській області Казахстану. 24 поклади. Глибина залягання 50…4360 м. Спосіб видобутку фонтанний і насосний.
КІНГ-КРІСТІАН - газове родовище в Канаді. Запаси 300 млрд. м3.
КЮРСАНГІНСЬКЕ НАФТОГАЗОКОНДЕНСАТНЕ РОДОВИЩЕ -розташоване на відстані 70 км від Баку (Азербайджан). 12 покладів. Глибина залягання 1692…4915 м. Ефективна потужність 8…25 м. Спосіб експлуатації фонтанний та насосний.
ЛЕЛЯКІВСЬКЕ РОДОВИЩЕ НАФТИ - в Чернігівській області України. Глибина залягання нафтових покладів 1830…1910 м. Густина нафти 805 кг/м3. Вміст парафіну 1,85 %, смол — 5,4 %. Родовище розробляють з 1967 року.
ЛЯНФОРСЬКЕ РОДОВИЩЕ ГАЗУ - розташоване за 80 км від м. Сургут Тюменської області Росії. Має 2 поклади на глибині 2042…2080 м. Спосіб розробки — законтурне заводнення.
МАЙКОПСЬКЕ ГАЗОКОНДЕНСАТНЕ РОДОВИЩЕ - розташоване у Краснодарському краї Росії. Входить до Північно-Кавказько-Мангишлацької нафтогазоносної провінції. П’ять покладів. Глибина залягання 2435…2670 м. Ефективна потужність пластів 6,5…7 м. Початковий пластовий тиск 26,6…30 МПа.
МАМОНТОВСЬКЕ НАФТОВЕ РОДОВИЩЕ - розташоване у Сургутському районі Тюменської області Росії. Центр — м. Нижньовартовськ. Чотири поклади. Спосіб експлуатації — законтурне заводнення.
МАНІФА - одне з найбільших морських родовищ нафти. Розташоване на шельфі Перської затоки у територіальних водах Саудівської Аравії. Запаси 1200 млн. т. Сім свердловин. Річний видобуток -до 30 млн. т.
МАРУН - одне з найбільших газоконденсатно-нафтових родовищ світу. Розташоване в Ірані біля м. Абадан. Запаси 1400 млн. т. Річний видобуток 30 млн. т.
МЕДВЕЖЕ - газоконденсатне родовище у Тюменській області Росії. Центр видобутку — м. Надим. Три поклади. Глибина 1060…3075 м. Ефективна потужність пластів 10…92 м.
МОНРО - газове родовище у штаті Луїзіана (США). Входить до нафтогазоносного басейну Мексиканської затоки. Запаси 260 млрд. м3. Сім покладів; 2800 свердловин. Річний видобуток 1,5 млрд. м3.
МУРБАН-БАБ - газонафтове родовище в Об’єднаних Арабських Еміратах. Входить у нафтогазоносний басейн Перської затоки. Запаси 250 млн. т. Річний видобуток 0.9 млн. т нафти.
НИЖНЬОІНДІЙСЬКИЙ НАФТОГАЗОНОСНИЙ БАСЕЙН - розташований у північно-західній частині Індостанського півострова та північній частині Аравійського моря. Площа 265 тис. км2 (на суші — 200 тис. м2). Запасинафти близько 4 млн. т, газу — 500 млрд. м3. Розробляються 16 газоносних та 7 нафтових родовищ.
ПАЗЕНАН - газонафтове родовище в Ірані. Входить у нафтога-зовий басейн Перської затоки. Запаси 475 млн. т. нафти та 1414 млрд. т. газу. Три поклади, 44 свердловини. Річний видобуток нафти 3 млн. т.
ПЕРЕДАПАЛАЧСЬКИЙ НАФТОГАЗОВИЙ БАСЕЙН - розташований у США та Канаді. Площа 675 тис. км2. Запаси нафти 500 млрд. м3. Запаси нафти 500 млн. т, газу — 1100 млрд. м3. 700 нафтових і 1200 газовихродовищ. Річний видобуток нафти 3 млн. т, газу — 10 млрд. м3.
ПЕРЕДКАРПАТСЬКА НАФТОГАЗОНОСНА ОБЛАСТЬ - на південному заході України, у межах Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей. Площа 14.8 тис. км2. У геотектонічному відношенні пов’язана з Передкарпатським прогином. Поклади нафти — палеогенових, газу — верхньоюрських, верхньокрейдових і міоценових відкладів. Глибина залягання нафтових родовищ 500…4800 м, газових — 100…4800 м. В області відкрито й досліджено 59 родовищ, у тому числі 22 нафтових (основні з них Бориславське, Орів-Уличнянське), 29 газових (Угерське, Більче-Волинське, Рудківське, Ходновицьке та ін.) і газоконденсатних, 8 нафтових. Промислове видобування нафти розпочато з 1881 року, газу — з 1920 року.
ПЕРМСЬКИЙ НАФТОГАЗОНОСНИЙ БАСЕЙН - розташований у штатах Техас, Нью-Мексіко та Оклахома (США). Площа 370 тис. км2. Запаси 5.2 млрд. т нафти та 2.9 трлн. м3 газу. Річний видобуток нафти 81 млн. т, газу — 70 млрд. м3.
ПЕРСЬКОЇ ЗАТОКИ НАФТОГАЗОНОСНИЙ БАСЕЙН - площа 2.93 км2, з них 290 тис. км2 акваторії. Область унікальної концентрації нафти й газу. Запаси нафти 53 млрд. т, газу — 26.7 трлн. м3. 371 нафтове і газонафтове та 55 газових родовищ. Розробляється 194 нафтогазових та нафтових і 8 газових родовищ (більш як 2400 фонтанних та 1475 насосних свердловин). Річний видобуток нафти 640…1000 млн. т, газу - 135 млрд. м3.
ПІВНІЧНЕ ( Північно-Західний Купол ) - газове родовище у Катарі, найбільше морське газове родовище у світі. Розташоване біля м. Доха на кордоні з територіальними водами Ірану. Входить до нафтогазоносного басейну Перської затоки. Запаси 4 трлн. м3.
ПІВНІЧНІ АРКТИЧНІ НАФТОГАЗОНОСНІ БАСЕЙНИ КАНАДИ -розташовані на узбережжі та шельфі моря Бофорта і в Центральній частині Канадського архіпелагу. Містить у собі два басейни: Бофорта (площа 100 тис. км2; запаси 2 млрд. т нафти та 2 трлн. м3 газу) та Свердруп (площа 1280 тис. км2; запаси 5 млрд. т. нафти та 10 трлн. м3 газу); 30 нафтових, 12 нафтогазоносних і 20 газових родовищ. Глибина залягання 600…3700 м.
ПІВНІЧНОГО МОРЯ НАФТОГАЗОНОСНА ОБЛАСТЬ - розташована в однойменній акваторії та на території Великобританії, Данії, Нідерландів, Німеччини. Площа 700 тис. км2, з них 500 тис. км2 на шельфі. Запаси 3500 млн. т. нафти і 8000 млрд. м3 газу. 211 нафтових і газонафтових, 160 газових і газоконденсатних родовищ. З них найбільші Статфьорд (400 млн. т), Брент (215 млн. т), Озеберг (145 млн. т), Гронінгкен (1960 млрд. м3), Тролль (1287 млрд. м3). Експлуатується 6000 свердловин фонтанним та механізованим способами. Річний видобуток біля 177 млн. т нафти і 186 млрд. м3 газу.
ПІВНІЧНО-ДОЛИНСЬКЕ НАФТОГАЗОВЕ РОДОВИЩЕ - в Івано-Франківській області України, у межах Передньокарпатської нафтогазоносної області. Площа 26 км2. Глибина залягання покладів 2100…3150 м. Нафта містить 4-12.5 % парафіну і 10-19 % смол; газ метановий. Родовище відкрито 1960 року.
ПІВНІЧНО-КАВКАЗЬКО-МАНГИШЛАЦЬКА НАФТОГАЗОНОСНА ПРОВІН-ЦІЯ - розташована у смузі, що простягається від Криму на заході до Мангишлака на сході. Площа 530 тис. км2. 281 родовище (121 нафтове, 53 газових, 42 газоконденсатних, 38 газонафтових, 27 нафтогазоконденсатних).
ПІВНІЧНО-КИТАЙСЬКИЙ НАФТОГАЗОНОСНИЙ БАСЕЙН - розташований у центральній та південній частинах Північно-Китайської рівнини та в акваторії Жовтого моря. Площа 1500 тис. км2. Запаси нафти 1500 млн. т, газу — 80 млрд. м3. 90 родовищ. Річний видобуток 50 млн. т нафти і 2 млрд. м3 газу.
ПРАВДИНСЬКЕ НАФТОВЕ РОДОВИЩЕ - розташоване за 40 км від м. Сургут Тюменської області Росії. Дев’ять покладів на глибині 2122…2920 м. Потужність покладу 8…120 м. Розробляється методом законтурного заводнення. Спосіб експлуатації — фонтанний та механізований.
ПРАДХО-БЕЙ - газонафтове родовище у штаті Аляска (США). Запаси нафти 1296 млн. т., газу — 735 млрд. м3. Річний видобутокнафти 76 млн. т, газу — 28 млрд. м3.
ПРИКАСПІЙСЬКА НАФТОГАЗОВА ПРОВІНЦІЯ - розташована в межах Уральської, Гур’єрської, Мангишлацької та Актюбинської областей Казахстану, Саратовської та Астраханської областей Росії. Площа 500 тис. км2; 104 родовища.
ПРОРВИНСЬКЕ НАФТОГАЗОКОНДЕНСАТНЕ РОДОВИЩЕ - розташоване за 170 км від м. Гур’єв у Казахстані. 16 покладів: шість нафтових, шість нафтогазоконденсатних і одне нафтогазове. Потужність продуктивних пластів 8…35 м.
РАВЕННА-МАРРЕ - газове родовище в Італії. Запаси 20 млрд. м3. Річний РАТАВІ - нафтове родовище в Іраці (біля м. Басра). Входить до нафтогазоносного басейну Перської затоки. Запаси 660 млн. т нафти та 55 млрд. м3 газу. Відкрите 1979 року.
РАУДАТАЙН - нафтове родовище у Кувейті. Входить до нафтогазоносного басейну Перської затоки. Запаси 1400 млн. т. Річний видобуток 10 млн. т нафти.
РЕКОНКАВУ - нафтогазовий басейн у Бразілії. Площа 50 тис. км2. Запаси нафти 200 млн. т, газу — 40 млрд. м3. Видобуток 3.8 млн. т нафти і 1.3 млрд. м3 газу.
РЕТІ-СЕФІД - газонафтове родовище в Ірані (біля м. Абадан). Входить до нафтогазоносного басейну Перської затоки. Запаси 550 млн. т нафти і 170 млрд. м3 газу. Річний видобуток нафти 3…4 млн. т.
"РЕФОРМА" - група нафтових родовищ у Мексиці. Площа 9 тис. км2. 46 родовищ. Запаси 800 млн. т нафти і 500 млрд. м3 газу. Експлуатується 35 родовищ. 260 фонтанних і 107 насосних свердловин. Річний видобуток 36 млн. т нафти.
РОМАШКІНСЬКЕ НАФТОВЕ РОДОВИЩЕ - розташоване біля м. Альмет’євськ у Татарії. Входить до Волго-Уральської нафтогазоносної провінції, 200 покладів. Розробляються механізованим способом з підтриманням пластового тиску.
РУМАЙЛА - нафтове родовище в Ірані, біля м. Басра. Входить до нафтогазоносного басейну Перської затоки. Запаси 3500 млн. т. Глибина залягання 3050…3350 м. Розробляється методами законтурного та приконтурного заводнення. Річний видобуток 40 млн. т нафти.
САБРІЯ - нафтове родовище у Кувейті. Запаси 540 млн. т. Видобуток фонтанним способом 4…5 млн. т за рік.
САЛИМСЬКЕ НАФТОВЕ РОДОВИЩЕ - розташоване за 120 км від м. Сургут Тюменської області Росії. Входить до Західно-Сибірської нафтогазоносної провінції. Дев’ять покладів на глибині 2204…2820 м.
САМОТЛОРСЬКЕ РОДОВИЩЕ НАФТИ - в Тюменській області Росії, у межах Західно-Сибірської нафтогазової провінції. Площа 2600 км2. Глибина залягання 1600…2575 м. Густина нафти 835…880 кг/м3, вміст парафіну 1.9…2.8 %, сірки — 0.25…0.98 %. Родовище відкрито 1965 року, експлуатується з 1969 року. Нафта надходить до Європейської частини Росії.
САНТА-ІНЕС - нафтогазоносна область у США. Запаси нафти 57 млн. т. Річний видобуток до 2 млн. т нафти.
САН-ХОРХЕ - основний газонафтовидобувний басейн Аргентини. Площа 202 тис. км2; 100 нафтових та 14 газоносних родовищ. Запаси нафти 350 млн. т, газу — 100 млрд. м3. Розробляється понад 40 родовищ. Експлуатується 4706 свердловин (95 фонтанним способом, 4611 — насосним). Річний видобуток близько 10 млн. т нафти і 3 млрд. м3 газу.
САН-ХУАН - нафтогазоносний басейн у штатах Колорадо, Нью-Мексико, Арізона (США). Площа 28 тис. км2. 60 нафтових (запаси 70 млн. т) та 80 газових (650 млрд. м3) родовищ. Глибина залягання продуктивних горизонтів 50…2950 м. За час експлуатації (з середини 20-х років) видобуто 30 млн. т нафти, 7 млн. т газового конденсату і 370 млрд. м3 газу.
САРАВАКСЬКИЙ НАФТОГАЗОНОСНИЙ БАСЕЙН - розташований на території Малайзії, Брунею, Індонезії, В’єтнаму. Площа 615 тис. км2 (400 тис. км2 — шельф, 115 тис. км2 — глибоководна частина Південно-Китайського моря). Запаси нафти 0.7 млрд. т, газу — 0.7 трлн. м3. 79 родовищ (30 нафтових, 16 нафтогазоносних, 33 газових), з них 5 на суші та 74 в акваторії. Глибина залягання продуктивних горизонтів 0.09…3.7 км. Розробляються 24 родовища з середини 60-х років. За час експлуатації видобуто 0.4 млрд. т нафти і 0.2 трлн. м3 газу.
САФЕРАНІЯ-ХАФДЖІ - нафтове родовище у Саудівській Аравії. Відкрите 1951 року. Входить у нафтогазоносний басейн Перської затоки. Глибина залягання покладів 1500…3000 м. Запаси 3 млрд. т.
САХАРО-СЕРЕДЗЕМНОМОРСЬКИЙ НАФТОГАЗОНОСНИЙ БАСЕЙН - розташований у півнвчній частині Африки на території Тунісу, Лівії, Єгипту, Лівану, Ізраїлю та в акваторії Середземного моря. Площа 2100 тис. км2 (800 тис. км2 у акваторії). Запаси нафти 5000 млн. т, газу — 1000 млрд. м3. 325 нафтових та газових родовищ, найбільші: Серір (870 млн. т), Амаль (570 млн. т), Джалу (540 млн. т), Насер (290 млн. т). Глибина залягання покладі 670…3600 м. Розробляється 60 родовищ. Річний видобуток нафти 55 млн. т, газу — 15 млрд. м3.
СЕРЖИПІ-АЛАГОС - нафтогазоносний басейн у Бразилії. Площа 141 тис. км2. 44 нафтових та 5 газових родовищ. Запаси 73 млн. т нафти і 31 млрд. м3 газу. Глибина залягання 400…3000 м. Експлуатується 15 родовищ. 686 свердловин (634 насосні). Річний видобуток 3 млн. т нафти і 1.1 млрд. м3 газу.
СЕРІА - нафтове родовище у Брунеї. Входить у Сараванський нафтогазоносний басейн. Запаси 140 млн. т. Глибина залягання 250…2700 м. Експлуатується 375 свердловин. Річний видобуток 1.3 млн. т нафти.
СЕРІР - нафтове родовище-гігант у Лівії. Входить у Сахаро-Середземноморський нафтогазоносний басейн. Запаси 1 млрд. т. Глибина залягання 2490…2745 м. Річний видобуток 11.6 млн. т.
СКЕЛЯСТИХ ГІР НАФТОГАЗОНОСНІ БАСЕЙНИ - група басейнів, розташованих у межах дев’яти штатів США: Монтана, Айдахо, Вайомінг, Канзас, Небраска, Колорадо, Юта, Нью-Мексико, Арізона. 20 басейнів, 1400 нафтових і 700 газових родовищ. Площа 750 тис. км2. Запаси — 1.5 млрд. т нафти і 1.6 трлн. м3 газу. Видобуток ведеться з 1862 року. За цей час видобуто 1.3 млрд. т нафти, 90 млн. т конденсату та 1 трлн. м3 газу.
СТАТФЬОРД - нафтове родовище у Великобританії. Входить у Центрально-Європейський нафтогазовий басейн. Глибина залягання покладів 2400…3200 м. Запаси 400 млн. т. Відкрите 1944 року.
СУЇ - газове родовище у Пакистані. Входить у Нижньоікрійський нафтогазоносний басейн. Глибина залягання покладів 1400 м. Запаси 176 млрд. м3. Відкрите 1952 року.
СУОН-ХІЛС - нафтове родовище у Канаді. Входить у Західно-Канадський нафтогазоносний басейн. Глибина залягання покладів 440…2532 м. Запаси 178 млн. т. Відкрите 1957 року.
ТАГЛУ - газове родовище у Канаді. Входить у басейн Бофорта. Середня глибина 2710 м. Запаси 400 млрд. м3. Відкрите 1971 року.
ТІТАС - газове родовище у Бангладеш. Входить до Бенгальського нафтогазоносного басейну. Глибина залягання покладів 2750 м. Запаси 110 млрд. м3. Відкрите 1963 року.
УЕСТА-ПЕМБІНА - нафтове родовище у Канаді. Входить до Західно-Канадського нафтогазоносного басейну. Глибина залягання 900…2400 м. Запаси 200 млн. т. Відкрите 1977 року.
УЇЛМІНҐТОН - нафтове родовище у США. Входить до Каліфорнійського нафтогазоносного басейну (Лос-Анджелес). Глибина залягання 762…2200 м. Запаси 365 млн. т. Відкрите 1932 року.
УОССОН - нафтове родовище у США. Входить до Пермського нафтогазоносного басейну. Глибина залягання 1490-2680 м. Запаси 200 млн. т. Відкрите 1936 року.
УРЕНГОЙСЬКЕ ГАЗОВЕ РОДОВИЩЕ - входить у Західно-Сибірську нафтогазоносну провінцію. Глибина залягання покладів 2185 м. Запаси 70 млрд. м3. Відкрите 1961 року.
ФАТЕХ - нафтове родвище в Об’єднаних Арабських Еміратах. Входить до нафтогазоносного басейну Перської затоки. Глибина залягання покладів 2320…2590 м. Запаси 200 млн. т. Відкрите 1966 року.
ФЕРІДУН (ФЕРЕЙУН-МАРДЖАН) - нафтове родовище в Ірані. Входить до нафтогазоносного басейну Перської затоки. Глибина залягання покладів 2075…2500 м. Запаси 1363 млн. т. Відкрите 1966 року.
ФОРТІС - нафтове родовище у Великобританії. Входить до Центрально-Європейського нафтогазоносного басейну. Глибина залягання покладів 2135…2217 м. Запаси 268 млн. т. Відкрите 1970 р.
«ФРІГГ» - газове родовище у Норвегії. Входить до Центрально-Європейського нафтогазового басейну. Глибина залягання покладів 3900 м. Запаси 300 млрд. м3. Відкрите 1971 р.
ХАНГІРАН - газове родовище в Ірані. Входить до Амудар’їнської нафтогазоносної провінції. Глибина залягання покладів 3250 м. Запаси 300 млрд. м3. Відкрите 1968 року.
ХАРАСАВЕЙСЬКЕ ГАЗОВЕ РОДОВИЩЕ - входить до Західно-Сибірської нафтогазоносної провінції. Глибина залягання покладів 700…2288 м. Запаси 900 млрд. м3. Відкрите 1974 року.
ХАССІ-МЕСАУД - нафтове родовище в Алжирі. Входить до Алжиро-Лівійського басейну. Глибина залягання покладів 3350 м. Запаси 700 млн. т. Відкрите 1956 року.
ХАТЕЙБА - газове родовище у Лівії. Входить до Сахаро-Середземноморській нафтогазоносної провінції. Глибина залягання покладів 3000 м. Запаси 300 млрд.м3. Відкрите 1963 року.
ХЕКЛА - газове родовище у Канаді. Входить до басейну Свердруп. Глибина залягання 1000 м. Запаси 200 млрд. м3. Відкрите 1972 року.
ХОСЕ-КОЛОМО - газове родовище у Мексиці. Входить до нафтогазоносного басейну Мексиканської затоки. Глибина залягання покладів 1580 м. Запаси 100 млрд. м3. Відкрите 1951 року.
ХУРАЙО - нафтовий басейн в Об’єднаних Арабських Еміратах. Входить до нафтогазоносного басейну Перської затоки. Глибина залягання покладів 1550 м. Запаси 500 млн. т. Відкрите 1957 року.
ХУРСАНІЯ- нафтове родовище в Об’єднаних Арабських Еміратах. Входить до нафтогазоносного басейну Перської затоки. Глибина залягання покладів 2100…2310 м. Запаси 300 млн. т. Відкрите 1956 року.
Х’ЮЕТТ- газове родовище у Великобританії. Входить до Центрально-Європейського нафтогазового басейну. Поклади залягають на глибині 1100 м. Запаси 100 млрд. м3. Відкрите 1966 року.
ЧІКОНТЕПЕК - нафтове родовище у Мексиці. Входить до нафтогазоносного басейну Мексиканської затоки. Глибина залягання прокладів 900...1800 м. Запаси 1600 млн. т. Відкрите 1973 року.
ЧОРНОМОРСЬКЕ ШЕЛЬФОВЕ РОДОВИЩЕ- за даними геологічної розвідки одне з найбільших в Україні родовищ нафти та газу. Запаси складають близько 3 трильйонів умовних одиниць суміші газ-нафта (долянафти - 25-30%).
ШАТЛИКСЬКЕ РОДОВИЩЕ - входить до Амудар'їнської нафтогазоносної провінції. Поклади залягають на глибині 3217 м. Запаси 400 млрд. м3. Відкрите 1968 року.
ШЕБЕЛИНСЬКЕ РОДОВИЩЕ ГАЗУ - в Харківській області України. Площа 250 км2. Газоносна товща на глибині 1300...2500 м. у теригенних відкладах кам'яновугільного і пермського віку. Газ метановий. Експлуатується з 1956 р.
ШІЮГОУ-ДУСНІ - газове родовище у Китаї. Входить до Сичуанського басейну. Глибина залягання покладів 1750 м. Запаси 198 млрд. м3. Відкрите 1955 року.
ШО-ВЕЛ-ТАМ - нафтове родовище у США. Входить до Західного Внутрішнього нафтогазоносного басейну. Глибина залягання покладів 580...3000 м. Запаси 130 млн. т. Відкрите 1944 року.
ШУРТАНСЬКЕ ГАЗОВЕ РОДОВИЩЕ - входить до Амудар'їнської нафтогазоносної провінції. Поклади залягають на глибині 3000 м. Запаси 400 млрд. м3. Відкрите 1974 року.
ЮВІЛЕЙНЕ ГАЗОВЕ РОДОВИЩЕ - входить до Західно-Сибірської нафтогазоносної провінції. Поклади залягають на глибині 1027...2614 м. Запаси 323 млрд. м3. Відкрите 1969 року.
ЮРХАРОВСЬКЕ ГАЗОВЕ РОДОВИЩЕ- входить до Західно-Сибірської нафтогазоносної провінції. Поклади залягають на глибині 1060...2850 м. Запаси 249 млрд. м3.
ЯМСОВЕСЬКЕ ГАЗОВЕ РОДОВИЩЕ - входить до Західно-Сибірської нафтогазоносної провінції. Поклади залягають на глибині 880...2900 м. Запаси 437 млрд. м3. Відкрите 1970 року.
ЯМБУРГСЬКЕ ГАЗОВЕ РОДОВИЩЕ - входить до Західно-Сибірської нафтогазоносної провінції. Глибина залягання покладів 1004...3700 м. Запаси 4 трлн. м3. Відкрите 1969 року.
ПРИБАЛТІЙСЬКИЙ СЛАНЦЕВИЙ БАСЕЙН - розташований в Естонії та сусідніх областях Росії. Площа 5.5 тис. км2. Загальні запаси кукерситів 11 млрд. т; 10 шахт, 4 розрізи. Річний видобуток 30 млн. т.
РУДНІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ
ДАШКЕСАНСЬКЕ ЗАЛІЗОРУДНЕ РОДОВИЩЕ - розташоване в Азербайджані. Запаси магнетитових руд 164 млн. т. Річний видобуток 3 млн. т.
КРЕМЕНЧУЦЬКА МАГНІТНА АНОМАЛІЯ - залізорудний район на лівому березі Дніпра у Полтавській області (Україна). Площа 100 км2. Запаси у північній частині 11 млрд. т, у південній — 4,4 млрд. т. Вміст заліза 32 %. У Кременчуцькому родовищі є 167 млн. т руди із вмістом заліза 58,2 %. Видобуток - до 32,8 млн. т на рік.
КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ БАСЕЙН - найбільший в Україні басейн з покладами багатих залізних руд. Розташований у Дніпропетровській області. У геоструктурному відношенні являє собою синклінорій у межах Українського щита. Промислові запаси залізних руд близько 18 млрд. т. Вони пов’язані з так званою криворізькою серією протерозою. В межах басейну виявлено близько 300 рудних тіл, глибина залягання їх понад 2700 м, подекуди вони виходять на поверхню. Поряд з багатими мартитовими й гематито-мартитовими рудами (із вмістом заліза 51…66 %) є значні запаси бідних (22…38 % заліза) руд — залізистих кварцитів, що потребують збагачення. Промислове освоєння залізних руд басейну почалося у другій половині ХІХ ст. Багаті руди розробляють шахтним способом, а бідні — кар’єрним.
КЕРЧЕНСЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ БАСЕЙН - на Кримському півострові, Україна. Промислові запаси руд близько 1,5 млрд. т. Вони пов’язані з кімерійськими піщаноглинистими відкладами. Потужність рудних пластів переважно 6…15 м; глибина залягання їх 5…15 м. Руди представлені головним чином бурими залізняками. Вміст заліза до 40 %, значні домішкимарганцю й ванадію. Найбільші родовища — Комиш-Бурунське, Катерлезьке і Ельтиген-Ортельське. Добувати руди в межах басейну почали наприкінці ХІХ ст. Розробляють Комиш-Бурунське й Ельтиген-Ортельське родовища відкритим способом. Збагачений аґломерат використовують у металургійній промисловості.
КУРСЬКА МАГНІТНА АНОМАЛІЯ (КМА)- один з найбільших у світі басейнів з покладами багатих залізних руд. Розташована в межах Курської, Белгородської та Орловської областей Росії (частково - в районі Слобідської України). Запаси залізної руди промислових категорій 23,5 млрд. т. В основі басейну залягають докембрійські кристалічні породи, перекриті осадочними породами фанерозою. Залізні руди представлені двома типами: багатими (вміст заліза 60-62 %) й залізистими кварцитами (25,3 %), які потребують збагачення. Розвідано 13 родовищ, експлуатують 4 : Коробковське, Лебединське, Михайлівське і Стойленське. Промислове освоєння КМА почато 1952 року.
КУРМАН - марганцево-залізорудний басейн у ПАР. Три пласти середньою потужністю 3 м. Запаси 10 млрд. т руди. Річний видобуток до 5 млн. т.
КУСТАНАЙСЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ РАЙОН - розташований на території Кустанайської області Казахстану. Містить у собі родовища магнетитових руд (Качарське, Соколовське, Сарбатське, Куржункульське та ін.), лептохоритових і гідрогетитових солітових руд (Лисаковське, Аятське). Запаси 14,7 млрд. т. Річний видобуток - до 40 млн. т.
ЛОТАРІНГСЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ БАСЕЙН- найбільший у Західній Європі рудний район у Франції, Бельгії, Німеччині та Люксембурзі. Площа 1100 км2. Запаси 15 млрд. т. Вміст заліза 31-32 %. Річний видобуток підземним способом до 16 млн. т.
МАРКЕСАДО - найбільше в Іспанії родовище залізних руд. Запаси 130 млн. т. Вміст заліза 55 %. Кар’єр глибиною 210 м. Річний видобуток 2…3 млн. т.
ПІВДЕННО-АЛДАНСЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ РАЙОН - на півдні Якутії. Запаси залізних руд промислових категорій 1456 млн. т; пов’язані з архейськими породами. Потужність рудних тіл 30…110 м, протяжність 270…750 м. Руди магнетитові, вміст заліза в них 30-45 %. Південо-Алданський залізорудний район — важлива база для формування Південно-Якутського територіально-виробничого комплексу.
САРБАЙСЬКЕ ЗАЛІЗОРУДНЕ РОДОВИЩЕ - розташоване у Кустанайській області Казахстану. Загальні запаси руд 520 млн. т при вмісті руди 42.14 %. Розробляється Соколовсько-Сарбайським гірничо-збагачувальним комбінатом.
НІКОПОЛЬСЬКИЙ МАРГАНЦЕВИЙ БАСЕЙН - на півдні України, у Дніпропетровській і Запорізькій областях. За запасами руди (2.1 млрд. т.) — один з найбільших у світі. Потужність рудоносного пласта 1.5…5 м. глибина залягання 15…140 м. Вміст марганцю від 8 до 33-34 %. У межах басейну виділяють два марганцеворудні райони — Нікопольський і Великотокмацький. Промислову розробку руд почато з 1886 року. Видобувають руду відкритим і шахтним способом.
ЧІАТУРСЬКИЙ МАРГАНЦЕВИЙ БАСЕЙН - у західній частині Грузії. Площа 85 км2. Марганцеворудний горизонт пов'язаний з пісковиками олігоценової епохи. Складається з прошарків загальною потужність 12...16 м, що залягають на глибині 10...220 м. Середній вміст марганцю в руда 20,4 %. Промислові запаси 255 млн. т. Розвідано 14 родовищ. Промислову розробку ропочато 1879 року. Руду добувають шахтним і відкритим способами.
КАМБАЛДА - родовище нікелевих руд у Західній Австралії. Запаси руди 24 млн. т. Виробництво нікелевого концентрату більш як 300 тис. т за рік.
ДЖЕФФЕРСОН-СІТІ МАСКАТ - район по видобутку цинкових руд у штаті Теннесі (США). Площа 232 м2. Запаси 5 млн. т у перерахунку на метал. Чотири шахти. Сумарна потужність шахт 3 млн. т руди на рік. Глибина розробки 300…400 м. Система розробки стовпова.
ДЖОРДЖИНА - один з найбільших фосфоритоносний басейн світу. Розташований в Австралії. Площа 300 тис. км2. Запаси 3360 млн. т; 10 пластів потужністю 0,5…9 м.
ДЖОС-ПЛАТО - оловорудний район у Нігерії. Площа 3,5 км2. Запаси 140 тис. т. Річний видобуток близько 2 тис. т.
КАРАКОЛЕС - оловорудне родовище у Болівії. Площа 18 км2. Запаси руди 75 тис. т. із середнім вмістом олова 1,63 %. Спосіб розробки підземний.
КОРНУОЛЛ - оловорудний район у Великобританії. Найбільший у світі. Довжина 240 км, ширина 20…30 км. Видобуток ведеться підземним способом. Глибина розробки до 782 м.
ЛОСТ-РІВЕР - родовище руд олова на Алясці (США). Запаси руди 23 млн. т. Річний видобуток близько 1 млн. т. Розробка підземним способом.
ДАРІБА-РАДЖПУРА - свинцево-цинкове колчеданове родовище в Індії. Запаси 30 млн. т. Річний видобуток 1 млн. т. Глибина розробки до 600 м.
ЗАХІДНО-АФРИКАНСЬКА БОКСИТОВА ПРОВІНЦІЯ - загальна площа 1,75 млн. км2. Запаси 23 млрд. т. Річний видобуток 14 млн. т.
КАНАНЕА - родовище руд у Мексиці. Запаси 1,5 млрд. т. Два кар’єри. Річний видобуток до 6,2 млн. т.
КУЩК - колчедано - поліметалічне родовище в Ірані. Вміст у рудах цинку 12 %, свинцю — 3%, міді — 1%, кадмію 1 %, золота — до 750 г/т. Запаси 5 млн. т. Видобувається підземним способом. Продуктивність шахт - до 150…300 тис. т руди за рік.
ЛОС-ПАЛАМБРЕС- мідно-молібденове родовище у Чилі. Запаси — 428 млн. т. Проектна потужність кар’єру 20 млн. т. руди за рік.
МУНАНА - родовище урану в Габоні. Запаси 10 тис. т. урану (у перерахунку на метал). Вміст урану в середньому 0.5 %. Видобуток підземним способом. Переробка відбувається на двох фабриках сумарною потужністю 1800 т. руди за добу.
НАБАРЛЕК - родовище урану в Австралії. Запаси у перерахунку на метал 10 тис. т. Видобуток відкритим способом. Річне виробництво більш як 1 тис. т. металу.
МИКИТІВСЬКЕ РОДОВИЩЕ РТУТІ - у Донецькій області України. Виділено чотири рудні зони. Багатоярусне зруденіння має вертикальний розріз до 200 м. Основний рудний мінерал — кіновар, другорядні — антимоніт, арсенопірит, вісмутин та ін. Родовище експлуатується з 1886 р.
ПРШИБРАМ - гірничорудний район в Чехії, розташований неподалік Праги. Включає численні родовища руд золота, срібла, цинку, свинцю, міді, урану та інших рудних і нерудних корисних копалин. Розробка відкритим та підземним способами.
РАББІТ-ЛЕЙК - родовище урану у Канаді. Запаси 290 тис. т металу. Рудне тіло залягає на глибині 15…145 м. Потужність 32 м. Розробляється відкритим способом.
РЕНІСОН-БЕЛЛ - родовище олова в Австрії. Запаси 12 млн. т. руди вмістом олова 1.2 %. Розробляється підземним способом. Потужність рудника 1 млн. т руди за рік.
САДБЕРІ - мідно-нікелевий район у Канаді. 61 родовище. Запаси руди 300 млн. т. Розробляється 16 родовищ, законсервоване одне, підготовлене до експлуатації сім. Видобуток ведеться підземним способом. Система розробки суцільна з повною закладкою виробленого простору. Загальна продуктивність рудників в цілому по району 18 млн. т.
САН-МАНЬЮЕЛ - родовище мідно-молібденових руд у США. Запаси руди 7840 тис. т. Річний видобуток 82 млн. т руди.
ЦИНКВАЛЬДІДОВЕ РОДОВИЩЕ - одне з найбільших у світі родовищ цинквальдідових руд. Розрашоване побіля міста Цинквальд (Чехія). Родовище містить два типи руд - кварцового та грейзенкового типу.
СЕРРО-ДЕ-ПАСКО - поліметалічне родовище у Перу. Запаси руд 45 млн. т. Вміст свинцю 3.5 %, цинку — 9 %, срібла — 103 г/т. Кар’єр. Три шахти. Добовий видобуток 600 т (60 % відкритим способом). Річне виробництво цинкового концентрату 200 тис. т, свинцевого — 160 тис. т, срібла — 100 т.
СЕРРО-КОЛОРАДО - одне з найбільших у світі мідно-порфірових родовищ. Знаходиться в Панамі. Запаси 10 млн. т. руди із середнім вмістом міді 0.78 %, молібдену — 0.01 %, золота — 0.08 г/т, срібла — 5.1 г/т.
СЕФВІ-БЕКВАЙ - родовище бокситів у Гані. Запаси 21 млн. т. Розробляється відкритим способом. Річний видобуток 350 тис. т.
СИГУАНЬШАНЬ - найбільше в світі родовище сурмяних руд, знаходиться у Китаї. Верхня частина розробляється кар’єром, нижня — шахтами. Річний видобуток у перерахунку на метал - до 25 тис. т.
ВІТВАТЕРСРАНД - унікальне комплексне родовище золота у Південній Африці. Золото добувають з 1896 р. До 1980 р. видобуто 36 тис. т (у 1970 р. — 1000 т). Налічується 33 шахти. Глибина розробки: середня — 1700 м, максимальна — 3800 м. Запаси 15,5…18,7 тис.т золота. Видобуток урану 5,5 тис.т. Запаси оксиду урану 150…170 тис.т.
КАЛГУРЛІ - унікальне золоторудне гідротермальне родовище в Австрії. Розробляється з 1895 р. Всього видобуто більш як 1100 т золота. Залишилося близько 100 т золота. Загальна площа 10 км2. 300 рудних тіл потужністю 0,6…24 м.
ГУАНАХУАТО - рудний район із золото-срібними жильними родовищами у Месиці. За 400 років експлуатації отримано понад 32 тис. т срібла та 130 т золота.
КЛОНДАЙК - район золотоносних розсипищ на південному заході Канади. Відкриття Клондайку 1896 року викликало “золоту лихоманку”. Загальна площа 1800 км2. За весь час експлуатації видобуто 300 т. золота. Запаси, що залишилися, оцінюються у десятки тон. Річний видобуток — до 80 кг золота.
КОМСТОК-ЛОУД - родовище золотих та срібних руд у штаті Невада (США). Розробляється з 1862 р. Всього видобуто 266 т. золота та 500 т. срібла.
КРІПЛ-КРІК - найбільше у світі жильне родовище золота у штаті Колорадо (США). Видобуток підземним способом — 0,9 т золота на рік. Вміст золота 10…12 г/т.
НЕРУДНІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ
КАЛУСЬКО-ГОЛИНСЬКЕ РОДОВИЩЕ КАЛІЙНИХ СОЛЕЙ - в Івано-Франківській області (Україна). Площа близько 80 км2. Соляні поклади залягають у вигляді лінз чи пластів на глибині від 15 до 1000 м, потужність їх — до кількох десятків метрів. Сіль розробляють з 1826 р. З неї одержують калійні добрива, кухонну сіль.
ДЕЛАВЕРСЬКИЙ КАЛІЄНОСНИЙ БАСЕЙН - основна сировинна база калійної промисловості США. Знаходиться у штатах Нью-Мехіко й Тексіс (Техас). Розміри басейну 265х153 км. Запаси 100 млн. т. Потужність калієносного горизонту 75 м. Видобуток підземний, камерно-стовповою системою розробки.
КАТАЛОНСЬКЕ РОДОВИЩЕ КАЛІЙНИХ СОЛЕЙ - розташоване в Іспанії. Площа 160 км2. Потужність відкладів — 2…8 м. Кут спаду 65 °, запаси 170 млн. т., річний видобуток 2,4 млн. т.
ПРИП’ЯТСЬКИЙ КАЛІЄНОСНИЙ БАСЕЙН- розташований на заболоченій низовині Бєларуського Полісся. Вісім родовищ, з них три експлуатується. Площа басейна 30 тис. км2; запаси 18.5 млрд. т. Розробляється підземний способом.
САСКАЧЕВАНСЬКИЙ КАЛІЄНОСНИЙ БАСЕЙН - розташований у США та Канаді. Площа басейну 150 тис. км2. Запаси 67 млрд. т; 9 рудників (глибина 930…980 м), а також єдине у світі підприємство “Белл-Плейн” по видобутку способом підземного розчинення сильвенітів (глибина 1500 м). Загальна виробнича потужність цих підприємств 8.68 млн. т.
СІЦІЛІЙСЬКЕ РОДОВИЩЕ КАЛІЙНИХ СОЛЕЙ - розташоване в Італії. Належить до хлоридно-сульфатного типу родовищ. Запаси руд 150 млн. т. Глибина залягання 115…1400 м. Розробляється підземним способом. Річний видобуток 1 млн. т руди.
СТЕБНИЦЬКЕ РОДОВИЩЕ КАЛІЙНИХ СОЛЕЙ - у Львівській області України. Площа 30 км2, запаси 1.1 млрд. т. Солі переважно каїніто-лангбейнітові та лангбейнітові, залягають у вигляді лінз потужністю кілька десятків метрів на глибині 90…1000 м. Родовище відкрито 1834 року. Розробляється з 1922 року.
СЛОВ’ЯНСЬКЕ РОДОВИЩЕ КАМ’ЯНОЇ СОЛІ - у Донецькій області України. Площа 30 км2. Промислові запаси 2.5 млрд. т. Потужність пластів 32…45 м, глибина залягання 380…630 м. Відоме з XVII ст. Розробку почато 1898 року. З розсолу, що видобувають матодом підземного вилуговування, одержують кухонну сіль, каустичну, кальниновану і питну соду.
АРТЕМІВСЬКЕ РОДОВИЩЕ КАМ’ЯНОЇ СОЛІ в Донецькій області (Україна). Площа понад 170 км2. Балансові запаси солі понад 5 млрд.т. Промислове значення мають три пласти, потужність яких коливається від 14 до 47 м.
ДАНАКІЛЬСЬКИЙ СОЛЕНОСНИЙ БАСЕЙН - розташований в Ефіопії. Розміри 185*64 км. Пласт середньою потужністю 6 м залягає на глибині 38…192м.
ПЕРЕДКАРПАТСЬКИЙ СОЛЕНОСНИЙ БАСЕЙН - група родовищ кам’яної і калійної солей на південному заході України, у межах Львівської, Івано-Франківської і Чернівецької областей. У геоструктурному відношенні пов’язаний з Передкарпатським прогином. Поклади солей — у відкладах міоценового віку. Потужність соленосної товщі понад 5 тис. м. Коефіцієнт соленосності до 30 %. Солі залягають переважно у вигляді лінз. Кам’яну сіль на Передкарпатті почали видобувати з XIV ст., калійну — з 1826 року. Розробляють Калусько-Голинське і Стебницьке родовища.
ПЕРЕДКАРПАТСЬКИЙ СІРКОНОСНИЙ БАСЕЙН - на південному заході України, в межах Львіської, Івано-Франківської і Чернівецької областей. Сірка — у вапняках міоценового віку. Потужність сірконосних відкладів до 30 м, глибина залягання від 3 до 500 м. Вміст сірки у руді до 25 %. Видобувають сірчані руди з 1953 року кар’єрним способом і методом підземної виплавки.
КАРАТАУСЬКИЙ ФОСФОРИТОНОСНИЙ БАСЕЙН - один з найбільших у світі. Розташований у Джамбульській та Чимкентській областях Казахстану. Площа 2,5 тис. км2. 45 родовищ фосфоритів. Розробка ведеться відкритим та підземним способами. Річний видобуток 18 млн. т руди.
СХІДНО-АМЕРИКАНСЬКА ФОСФОРИТОНОСНА ПРОВІНЦІЯ , *Восточно - Американская фосфоритоносная провинция -основний район по видобутку фосфоритів у США (85 %). Розташована у штатах Флорида та Північна Кароліна. Видобуток — відкритим способом.
ПІВНІЧНО-УРАЛЬСЬКИЙ БОКСИТОНОСНИЙ РАЙОН - розташований біля м. Сєвєроуральськ Єкатиринбургської області Росії. У рудному горизонті два підгоризонти: нижній потужністю 9 м. та верхній — до 1 м. Родовище розробляє бокситовий рудник, у складі якого п’ять шахт та два кар’єри (вапняковий і рудний). Система розробки — камерно-стовпова із закладкою.
САРИЛАХ - родовище сурми в Якутії. Розробляється шахтою.
КАРЛАХТИНСЬКЕ РОДОВИЩЕ ҐРАНІТУ - розташоване біля Санкт-Петербурга. Площа 50 км2. Запаси граніту 2 млн. м3.
ЛЕЗНИКІВСЬКЕ РОДОВИЩЕ ҐРАНІТУ- у Житомирській області України. Промислові запаси близько 65 млн. м3. Розвідане в середньому до глибини 55 м. Ґраніт рожево-червоний.
КІБІК-КОРДОНСЬКЕ РОДОВИЩЕ МАРМУРУ - розташоване у Хакасії біля Соленогорська. Запаси — 65,6 млн. м3. Видобувається з допомогою каменерізальних машин. Потужність кар’єра 15 тис. м3 блоків за рік.
КОЄЛГІНСЬКЕ РОДОВИЩЕ БІЛОГО МАРМУРУ- одне з найбільших у світі. Розташоване у Челябінській області Росії. Запаси 19 млн. м3. Глибина залягання до 130 м. Розробка у кар’єрі при застосуванні каменерізальних машин. Річне виробництво блоків 45 тис. м3 (проектна потужність кар’єру 100 тис. м3).
КІМБЕРЛІ - алмазоносна провінція в ПАР. Вміст алмазів 0,2…0,25 кар/т. Глибина розробки до 790 м. Щорічний видобуток 500 тис. кар.
НОВОРАЙСЬКЕ РОДОВИЩЕ ВОГНЕТРИВКИХ ГЛИН - у Донецькій області України. За запасами (60 млн. т) — найбільше на території України. Потужність пласта 0.1…6.5 м. Глибина залягання від 0.2 до 56 м. Глини високопластичні, мають низьку спікливість, вогнетривкість їх 1580…1750°. Родовище експлуатується з 1959 року відкритим способом.
ГЕОГРАФІЯ РІЗДВЯНОЇ ВИПІЧКИ
Різдво неможливо уявити без смачної, духмяної випічки.
Що ж із століття в століття випікали до свята в Україні та в Європі?
В цілому у населення Східної Європи, а, насам перед, Польщи, є традиція готувати прісний "різдвяний хліб", на якому зображені сцени, пов’язані з Різдвом. Хліб освячують в храмах та розкладають в центрі столу на тарілці або ж на маленькій подушечці, набитій сіном. Під час трапези його ділять між всіма, хто зібрався за сятковим столом.
В Німеччині випікають Advent brot, що схожий на дрезденський кекс штоллен, але не солодкий і не такий калорійний. До складу входять родзинки, сушена клюква і абрикос. Advent brot пекли ще в V столітті під час передріздвяного посту.
Ще один традиційний німецький кекс – Christstollen. Штолле в перекладі – «балка», «підтримка». Символізує немовля Христа в пелюшках. Штоллен готуют з тяжкого дріжжового тіста задовго до свята. В здобу добавляеться багато цукатів, горіхів та сухофруктів, а для аромату, додають ром.
В Англії прикмета свята - різдвяний пудинг. Старовинне блюдо, перші згадки датуються ще XV століттям. Тоді пудинг готували у великих мідних котлах за декілька неділь до Різдва. При приготуванні кожен член родини загадував бажання. Основою пудингу виступають відварений рис і білий хліб, а наповнювачами - масло, жир, різноманітні мясні чи фруктові компоненти. В якості заливки для пудингу використовують яйця з молоком, або ж ром. Самый популярний різдвяний пудинг - сливовий.
В Італії найвідоміша випічка до Різдва - кекс панеттоне! Традиція використання його на Різдво виникла ще в XIII столітті. Панеттоне схожий на традиційний пасхальний український кулич. Готується з великою кількістю цукатів і родзинок. Випічка має ніжну текстуру і тонкий аромат.
В Україні всі народні святкування, ще за княжих часів, завжди супроводжувалися з хлібними ритуалами, що є чвого роду жертво підношенням Богам. В давні, дохристиянські часи Різдво співпадало зі святом зимового солнцевороту. В ці дні традиційно їдять кутю. Це спеціальне блюдо, яке готується із вареної пшениці чи ячменю, горіхів, маку та меду. Раніше хліб в цей день йшол тільки як доповнення до основної страви - куті. Але з хрещенням Руси обрядова випічка стала основною різдвяною стравою.
Жителі Галичини випікають на Різдво крачун - великий белій хліб. Він ставиться в центрі столу і обкладається маленькими крачунами. Коли на небі зявляєтся перша зоря, повідомляють про пришестя крачуна, і тільки тоді починається святкова вечеря.
Західна Україна готувалася до цього дня варениками. Наддніпрянщина готувала пироги з мясом і жарені бліни, південна Україна - бублики, північна пекла пряники. І всі ці вироби з тіста мали єдину ритуальну назву - "різдвяна випічка".
Сьогодні хорошою традицією стало дарувати друзям, близьким пряничні шкатулки чи календарі. При всій простоті пряника, ще з давньої Руси з ним було повязано багато цікавих народних традицій. Пряники дарували в знак честі, поваги, любові. Взагалі, без пряника раніше не проходило жодного урочистого заходу. Наприклад, цілий пряник дарували нареченій, а гостям в кінце весілля роздавали по кусочку. Тепер дарують і розділяють коровай.
Джерело: Food & Mood
10 країн з дуже маленькою площею .
Палау
Палау складається з 300 островів різних розмірів. В акваторії Палау живе 130 видів акул, що знаходяться на межі зникнення. Тропічні ліси Палау мають безліч унікальних рослин і птахів. Найцікавішим обєктом є озеро, населене 2 млн медуз, які в процесі еволюції втратили здатність жалити.
Ніуе
Ніуе — острів і держава в Океанії. Живе країна за рахунок дотацій Нової Зеландії. Має аеропорт і столицю - невелике поселення в 600 чоловік. На острові єдиний на всю країну супермаркет.
Сент-Кітс і Невіс
Це держава двох островів. Одним із джерел доходів — продаж громадянства, для кожного хто має $ 250 тис.Ці гроші використовують для розвитку місцевої цукрової промисловості.
Князівство Хатт-Рівер
Віртуальна держава, розташована в однойменній провінції Австралії. Його територія полністю співпадає з територією фермерських угідь сімї Кеслі.
Тувалу
Одна з найменших і найбідніших країн світу. Тувалу дістався інтернет-домен .tv, на продажу якого країна щорічно заробляє мілліони доларів.
Науру
Найменша незалежна республіка та найменша острівна держава планети. У Науру немає офіціної столиці. В цій країні проживає найбільший відсоток населення, що страждає на ожирінн
Князівство Себорга
© Principato di Seborga/flickr
Ще одна держава на карті Італії — князівство Себорга - являє собою поселення на кордоні з Францією. Титул правителя Себорга звучить як «Его Громадейшество», а армія невизнаної держави складається з міністра оборони і двох прикордонників.
На территорії американського штату Невада розташовується невизнана держава Молоссія, населення якої складаєтьсяз Кевіна Бо, його сімї, 3 собак, 1 кота та 1 кролика. У Молоссії є гімн, герб та прапор. В травні 2017 республіці виполнилося 40 років, вона видає власні паспорти і має космічну програму.
Мальтійский орден
Крім Ватикану на території Риму розміщена ще одна карликова держава - Мальтійский орден. ЇЇ площа 0,012 кв. км і разташована вона в трьох будівлях, дві з яких находяться в Римі, а одне — на острові Мальта. Країна має власну валюту, марки, сайт, автомобільні номери і паспорта, які дають право на безвізовий вїзд в декілька десятків країн світу. Мальтійский орден — єдина країна світу, де офіційною мовою являється латина.
Сіленд
Невизнана держава Сіленд являє собою морську платформу, що розташована за 10 км від берегів Великобританії. Сіленд управляється самопроголошеним принцем-регентом, а кажон бажаючий може стати графом, бароном чи герцогом.
Источник: https://www.adme.ru/svoboda-puteshestviya/10-samyh-malenkih-stran-mira-o-kotoryh-ne-rasskazyvali-v-shkole-1529915/ © AdMe.ru
Немає коментарів:
Дописати коментар