Розвязуємо географічні задачі

Формули для розвязування географічних задач

Альбедо = відбите / поглинене випромінення * 100%

Коефіцієнт зволоження = к-ть опадів / випаровуваність

Відносну вологість (r = q / Q  × 100%;  де r – відносна вологість, q – абсолютна вологість, Q – стан насичення)

Похил річки = падіння / довжина. Пр = П / L,

Падіння річки = висота витоку - висота гирла. П = h1 – h2

Річний стік = витрати води * час (вимірюється в сек) R = W × t,

Витрати води = поперечний переріз річки * швидкість.  W = S × V

Лісистість = кількість дерев / територія * 100%

При піднятті на 1 км температура знижується на 6°С.

До 20м в товщах порід температура однакова.

Із заглибленням  t підвищується на 3°С на кожні 100м.

Амплітудою коливань t =різниця між найвищою і найнижчою t повітря

Тиск знижується на 10 мм рт. ст. на кожні 100 м підйому.

Нормальний тиск (0м над рівнем моря) = 760мм рт.ст.

1° будь-якого меридіана = 111,1км ≈ 111 км

1° дуги екватора (0° ш.) = 111,3 км ≈ 111км

Екватор ≈ 40 тис. км

1 га = 10 000 м2 = 100 ар

1 а = 100 м² = 0,01 га

Висота Сонця над горизонтом в ополудні: λ = 90º – φ ± δ.

φ (фі) - географічна широта об’єкта

δ (дельта) – схилення Сонця

δ (схилення) в дні рівнодення становить 0º;

у день літнього сонцестояння +23º27'

у день зимового сонцестояння –23º27'

Всього 360º = 24 пояси

15º = годинний пояс = 1 година

1º = 4хв

Ресурсозабезпеченість = запаси / видобуток

Ресурсозабезпеченість = запаси / к-ть населення

Вантажообіг = обсяг перевезень * відстань

Пасажирообіг = к-ть перевезених пасажирів * відстань

Густота населення = к-ть населення / площа

Природний приріст = к-ть народжених – к-ть померлих

Сальдо міграції = к-ть іммігрантів – к-ть емігрантів

Рівень безробіття = к-ть безробітних / трудові ресурси * 100%
Трудові ресурси= зайняті + безробітні

Задачі на географічні координати

Географічні координати — величини, які визначають положення певної точки на місцевості (на плані чи на топографічній карті) відносно прийнятої системи координат.

Система географічних координат (географічні координати) застосовується для визначення положення точок земної поверхні відносно екватора й початкового (нульового) меридіану.

Довгота (кут між площиною меридіану в точці спостереження та нульовим (Гринвіч) меридіаном), Широта (кут між прямовисною лінією та площиною екватора) визначають положення точки на поверхні Землі. Вимірюються в градусах (°), довгота — від 0° до 180° на захід та на схід від Гринвіча, широта — від 0° до 90° на північ, від 0° до −90° на південь від екватора.

Географічні координати передають горизонтальне (планове) положення точок. Але при роботі із топографічною картою необхідно знати і абсолютну висоту. Абсолютні висоти в Україні визначають в Балтійській системі висот (відносно поверхнігеоїда). Для забезпечення правильного положення об'єктів, що наносяться на карту, необхідно визначити географічну широту та географічну довготу й абсолютну висоту певної кількості точок, а положення всіх інших — відносно цих.

Меридіани вказують на довготу, паралелі – на широту.

Довжина дуги в 1° будь-якого меридіана (бо всі меридіани мають однакову довжину) дорівнює 111,1км ≈ 111 км                                                                          Довжина 1° дуги екватора (0° ш.) дорівнює 111,3 км ≈ 111км

Паралелі мають неоднакову довжину, тому на інших градусах широти 1° дуги не дорівнює 1° дуги на екваторі. Визначити ці величини можна за картою.

         Довжина дуги в 1° паралелі (км)

0°      111,3

10°    109,6

20°    104,6

30°    96,5

40°    85,4

50°    71,7

60°    55,8

70°    38,2

80°    19,4

90°    0

З а д а ч а 1. Визначте протяжність Австралії із заходу на схід по Південному тропіку, якщо на цій широті довжина дуги 1° становить приблизно 102 км, а географічна довгота крайніх точок 114°сх.д. та 151° сх.д.:
А. 2397км.;     Б. 3774км.;        В. 4205км.;         Г. 3010км.
Розвязання: 151-114=37                                                                                                                          37*102=3774 км.

З а д а ч а 2. Визначте приблизну площу країни, якщо відомо, що вона лежить на 60º пн.ш. і витягнута по широті на 3°, а по довготі - на 4°. Витягнутість по широті означає вздовж меридіана. Довжина дуги в 1° меридіана дорівнює 111 км. Витягнутість по довготі означає вздовж паралелі. Довжина дуги 1° паралелі на широті 60° дорівнює 111: 2 = 55,5 км. Розв’язання: S=a*b (111 км*3º) * (55,5 * 4°) = 333 км*222 км = 73 926 км2.

З а д а ч а 3.Із східного узбережжя о.Ізабелла (0° ш., 91° 30' зх.д.), найбільшого з островів Галапагос, мандрівник пройшов на вітрильнику на схід 943,5 км, а потім на північ 888 км і опинився на мисі півострова Асуеро (Панама). Визначте географічні координати мису.

 Розв’язання: Довжина 1° дуги екватора (0° ш.) дорівнює 111 км. Пройшовши на схід уздовж екватора 943,5 км, мандрівник опинився на схід від острова Ізабелла на 8,5° або 8°30' (943,5 км : 111 км). Довжина 1° меридіана дорівнює 111 км. Пройшовши 888 км на північ, мандрівник подолав 8° дуги меридіана (888 км : 111 км). Координати мису Асуеро: 8° пн.ш.; 83° зх.д. (91°30'-8°30')

З а д а ч а 4. На карті відстань між паралеллю 54° і паралеллю 56° складає 8,9 см. Визначте масштаб карти.
Розв’язання: Масштаб карти можна визначити, узявши відношення довжини відрізка заміряного на карті, до відповідної відстані на земній поверхні. Відстань за меридіаном у 2градуси (56 - 54) на земній поверхні складає:. 111,2*2 = 222,4км = 22 240 000 см.
М= Lк / Lз = 8.9см / 22 240 000 см.
У чисельному масштабі: 22 240 000 / 8.9=2 498 876.4 або 2 500 000
Відповідь: масштаб карти 1: 2500000.

З а д а ч а 5. Визначте масштаб карти, якщо відомі географічні координати двох міст (це Київ та Одеса) та виміряна на карті відстань між ними. 
Розв’язання: м. Київ широта 50° 27′ довгота 30°30′
м. Одеса широта 46°27′ довгота30°42′
Відстань між містами на карті 22 см.
Вважати, що об’єкти знаходяться на одній довготі.
Якщо об’єкти знаходяться приблизно на одній довготі, то фактичну відстань між ними можна визначити за довжиною дуги меридіана, тобто за різницею широт:
1) 50°27′ – 46°27′ = 4° × 111 км = 444 км
2) Складаємо пропорцію: 22 см відповідає 444 км на місцевості
1 см карти відповідає Х км на місцевості
Х = 444 / 22 = 20 км , тобто, в 1 см – 20 км, або 2 000 000 см
Відповідь: масштаб карти 1: 2 000 000

 З а д а ч а 6. Каїр та Київ мають приблизно одну й ту ж саму східну довготу. Обчисліть відстань між ними в кілометрах.

 Розв’язання: Визначте широту в градусах Каїра, далі - широту Києва. Знайдіть між ними різницю. А далі помножте кількість градусів на 111,1 (1 градус по меридіану дорівнює 111,1 км).

З а д а ч а 7. Визначте відстань між двома столицями: України та Єгипту в градусах і кілометрах, не використовуючи маштаб, а тільки картографічну сітку.
Розв’язання: Каїр – 31 пн.ш. 31сх.д.
Киев – 51пн.ш. 31 сх.д.
51 - 31 = 20
111км × 20 = 2220км.З а д а ч а 8. За фізичною картою визначити відстань в кілометрах і градусах від м. Донецька  до Північного полюсу.
м. Донецьк – 48 пн.ш. 38 сх.д.
Північний полюс – 90 пн.ш.

Розв’язання: 90 - 48 = 42
1 градус дуги на меридіані - 111км.
111км х 42 = 4662км.Відповідь:  від м. Донецька до Північного полюсу 4 662 км.

З а в д а н н я 9. За географічними координатами визначіть міста:
49о с.ш., 32,5o в.д. - Чигирин
46,5o с.ш., 31,5o в.д. - Илічівськ
51,5o с.ш., 26,5oв.д. - Сарни
48,5o с.ш., 38о в.д. - Ясиновата
50о с.ш., 35,5о в.д. - Валки
50,5о с.ш., 26,5о в.д. - Острог
45о с.ш., 35о в.д. - Судак
49о с.ш., 25,5о в.д. - Заліщики 
46о с.ш., 33о в.д. - Скадовськ
49о с.ш., 24о в.д. - Болехов
49,5о с.ш., 32о в.д. - Сміла
52о с.ш., 34о в.д. - Дружба
50о с.ш., 25,5о в.д. - Почаєв
47,5о с.ш., 34,5о в.д. - Енергодар
46,5о с.ш., 31,5о в.д. - Очаков

З а д а ч а 10. Визначте протяжність Африки з півночі на південь у кілометрах по 20 меридіану, якщо широта крайньої північної точки становить 32 градуси пн.ш., а південної - 35 градусів пд.ш.

 Розвязання: Знаходимо протяжність з півночі на південь у градусах, враховуючи, що точки знаходяться у різних півкулях, Африка перетнута екватором. 32+35=67 градусів.
1 градус меридіана = 111,1 км.
Тому протяжність= 67*111,1=... км.

Задачі  на визначення відносної висоти

            Літосфера – це верхній шар земної кулі, до складу якої входить земна кора і верхній шар мантії.            Поверхня земної кори не рівна, вона характеризується значними змінами абсолютних висот. Абсолютна висота – це висота пункту над рівнем моря або океану. Різниця між абсолютними висотами пунктів становить їх відносну висоту.           Відносна висота – це перевищення однієї точки рельєфу над іншою, що відлічується по прямовисній лінії та визначається за формулою: h = h1 – h2 , де h – відносна висота, h1,h2 – абсолютна висота 1 і 2 пунктів. 

З а д а ч а 1. Обчисліть відносну висоту між найвищою та найнижчою точками земної кулі.
Розв’язок: Найвищою точкою земної кулі є гора Джомолунгма, висота якої 8848 м, а найнижчою – Маріанський жолоб – 11022 м. Тому відносна висота буде становити 19870 м:
8848 м – (– 11022 м) = 19870 м
Відповідь: відносна висота між найвищим і найнижчим пунктами земної кулі становить 19870 м.

З а д а ч а 2. Обчисліть відносну висоту між найвищим і найнижчим пунктами материка Євразія.
Розв’язок: Найвищий пункт материка Євразія – гора Джомолунгма (8848 м), а найнижчий – западина Мертвого моря (– 400 м). Отже, відносна висота буде становити 9248 м:
8848 м – (– 400 м) = 9248 м
Відповідь: відносна висота між найвищим і найнижчим пунктами материка Євразія  становить 9248 м.

З а д а ч а 3. Найнижчий пункт Північної Америки (Долина Смерті) знаходиться нижче рівня океану на 85 м, а відносна висота між найнижчим і найвищим пунктами становить 6279 м. Визначте абсолютну висоту найвищого пункту материка та вкажіть його назву.
Розв’язок: 6279 = Х –  (– 85)
Х = 6279 м + (– 85м) = 6279 м – 85 м
Х = 6194 м
Відповідь:  найвища точка Північної Америки – гора Мак-Кінлі – має висоту 6194 м.

Задачі на визначення ізотермічного горизонту, геотермічного градієнту, геотермічного ступіня          

            На теплові процеси літосфери впливає тепло, що надходить від Сонця, але тільки до глибини 20-30 м, а більшою мірою – процеси радіоактивного розпаду, що відбуваються в надрах Землі. Добові коливання температури повітря відчутні до глибини 1-2 м, а річні – значно глибше. Так, у помірних широтах і в районах з континентальним кліматом вони сягають глибини 20-30 м, де залягає шар постійної температури – ізотермічний горизонт.
Отже, ізотермічний горизонт – це шар постійної температури земної кори, яка не залежить від пори року і часу доби. Температура ізотермічного горизонту в середньому дорівнює середньорічній температурі даної місцевості.           Нижче ізотермічного горизонту температура поступово підвищується.
Геотермічний градієнт – це величина, на яку зростає температура земної кори з опусканням на кожні 100 м. У середньому геотермічний градієнт земної кори становить 3°С на кожні 100 м глибини.
Геотермічний ступінь – це величина, яка вказує, на яку кількість метрів потрібно опуститися, щоб температура зросла на 1°С. У середньому геотермічний ступінь становить 33 м/°С.              З глибини приблизно 20 км зростання температури сповільнюється, і всередині Землі вона досягає 4000-5000°С. З а д а ч а 1. Якою приблизно буде температура на дні шахти глибиною 845м, якщо середньорічна температура у цій місцевості 8,4°С, геотермічний градієнт – 30°С на кожен кілометр, а ізотермічний горизонт міститься на глибині 20 м?
Розв’язок: 1) Оскільки ізотермічний горизонт міститься на глибині 20 м, то збільшення температури відбуватиметься на протязі 825 м:
845 м – 20 м = 825 м;
2) Визначаємо, на скільки зміниться температура, якщо опуститися на глибину 825м:
 825м : 1000м × 30°С = 24,75°С;
3) Визначаємо температуру на дні шахти, знаючи, що середньорічна температура (температура ізотермічного горизонту) становить 8,4°С:
 8,4°С + 24,75°С = 33,15°С
Відповідь: температура на дні шахти глибиною 845 м буде становити приблизно 33°С.

З а д а ч а 2. В Італії на Флегрейських полях (область Тоскана) геотермічний ступінь гірських порід 0,7 м/ºС. Середня річна температура 14ºС. Визначити, на якій глибині температура становитиме 100ºС, якщо ізотермічний горизонт міститься на глибині 10 м.
 Розв’язок:
Дано: Гт. ст. (геотермічний ступінь) – 0,7м/ºС; а середній – 33м/ºС;            Середня річна температура – 14ºС;           Із.г. (ізотермічний горизонт) – 10 м.
Визначити: глибину, де температура становитиме 100ºС.
1.    100ºС – 14ºС = 86ºС;
2.    0,7 м/ºС  × 86ºС = 60,2 м;
3.    60,2 м + 10 м = 70,2 м.
Відповідь: температура 100ºС буде приблизно на глибині 70 м.

З а д а ч а 3. Один з найбільших геотермічних ступенів виявлено в районі штату Алабама (США). Визначити його величину, якщо відомо, що вода тут може закипіти на глибині 11584,2 м, ізотермічний горизонт міститься на глибині приблизно 9 м, а середньорічна температура 16ºС.
Розв’язок:
Дано: Температура 100ºС – 11584,2 м;            Ізотермічний горизонт – 9 м;            Середня річна температура – 16ºС;             Геотермічний ступінь (м/ºС) - ?
Розв’язок:1.    11584,2 м – 9 м = 11575,2 м;
2.    100ºС – 16ºС = 84ºС;
3.    11575,2 м : 84ºС = 137,8 м/ºС.
Відповідь: геотермічний ступінь становить 137,8 м/ºС.

Задачі на визначення атмосферного тиску

         Величина атмосферного тиску змінюється при зміні температури повітря, а також при зменшенні густини повітря з висотою.        У нижніх шарах тропосфери з підняттям вгору на кожні 100 м атмосферний тиск знижується в середньому на 10 мм рт. ст.
Баричний ступінь – це величина, яка вказує, на яку висоту необхідно піднятися (опуститися), щоб атмосферний тиск змінився на одиницю виміру (на 1 мм рт. ст. або 1 мб). У середньому баричний ступінь становить 10 м/мм, а може бути й 14 м/мм.
Ізобари – лінії, що з’єднують точки земної поверхні з однаковим атмосферним тиском.        На кожні 1000 м підйому тиск знижується на 100 мм рт. ст.; 100 м підйому – 10 мм рт. ст.; 10 м підйому – 1мм рт. ст.; 

З а д а ч а 1. Визначити тиск повітря на висоті 500 м, якщо на рівні моря він становить 740 мм рт. ст. (Баричний ступінь 10 м/мм рт. ст.)
Розв’язок: 1) Визначаємо, на скільки знизиться тиск із підняттям на висоту 500 м:
500м : 10м × 1 мм рт. ст. = 50 мм рт. ст.
2) Потім визначаємо, яким буде атмосферний тиск на висоті 500 м:
740 мм рт. ст. – 50 мм рт. ст. = 690 мм рт. ст.
Відповідь: атмосферний тиск на висоті 500 м становитиме 690 мм рт. ст.

З а д а ч а 2. Визначити атмосферний тиск на вершині гори Говерла (2061 м), якщо на висоті 183 м він у цей час становить 720 мм рт. ст.
Розв’язок: 1) Визначаємо, на скільки метрів зміниться відносна висота: 2061м – 183м = 1878 м
2) Далі визначаємо, на скільки зміниться атмосферний тиск при піднятті вгору на 1878 м. Знаючи, що з підняттям вгору на 100 м атмосферний тиск зменшується на 10 мм рт. ст., знаходимо:
1878м : 100м × 10 мм рт. ст.  = 188 мм рт. ст.
3) Визначаємо атмосферний тиск на вершині гори:
720 мм рт. ст. – 188 мм рт. ст. = 532 мм рт. ст.
Відповідь: атмосферний тиск на вершині гори Говерла становитиме 532 мм рт. ст.

З а д а ч а 3. Тиск повітря на вершині гори становить 550 мм рт. ст., а біля її підніжжя – 760 мм рт. ст. Визначити висоту гори.
Розв’язок: 1) Визначаємо різницю атмосферного тиску на вершині гори і біля її підніжжя:
760 мм рт. ст. – 550 мм рт. ст. = 210 мм рт. ст.
2) Знаючи, що з підняттям вгору на 100 м  атмосферний тиск знижується на 10 мм рт. ст., визначаємо висоту гори:
210 мм рт. ст. : 10 мм рт. ст. × 100 м = 2100 м
Відповідь: висота гори 2100 м
З а д а ч а 4. Атмосферний тиск біля підніжжя гори 760 мм рт. ст., а температура повітря 18°С. Визначити атмосферний тиск на вершині гори, якщо температура повітря на ній становить 15° С.
Розв’язок: 1) Визначаємо, на скільки градусів зміниться температура повітря:
18°С – 15°С = 3°С
2) Визначаємо відносну висоту гори, знаючи, що з підняттям вгору на 1000 м температура знижується на 6°С:
3°С × 1000 м : 6°С = 500 м
3) Далі визначаємо, на скільки зміниться атмосферний тиск, якщо піднятися на висоту 500 м: (баричний ступінь 10 м/мм рт. ст.)
500 м : 10 м × 1 мм рт. ст. = 50 мм рт. ст.
4) Визначаємо, яким буде атмосферний тиск на вершині гори:
760 мм рт. ст. – 50 мм рт. ст. = 710 мм рт. ст.
Відповідь: атмосферний тиск на вершині гори становитиме 710 мм рт. ст.

З а д а ч а 5. Визначте тиск  на вершині г. Роман-Кош (1545 м), якщо на рівні моря ПБК (Південного берега Криму) він становить 750 мм. рт. ст. Баричний ступінь: 1мм рт. ст. на кожні 10 м висоти.

Розв язок: 1545 : 10 = 154,5 мм. рт. ст.                                                                                         750 мм – 154,5 мм = 595,5 мм. рт. ст   

Відповідь: атмосферний тиск на вершині гори становитиме 595,5 мм рт. ст.

З а д а ч а 6. Найвища в Україні метеостанція розташована в Карпатах на схилі гори Пожижевська. На вершині цієї гори (висота 1820 м) барометр показує атмосферний тиск 578 мм рт. ст., а на станції – 605 мм рт. ст. Обчисліть висоту розташування метеостанції, якщо на кожних 100 м підйому атмосферний тиск знижується на 10 мм рт. ст.
Розв’язання:
1)    Якщо на висоті 1820 м - атмосферний тиск 578 мм рт. ст., а на станції - 605 мм рт. ст., то зрозуміло, що станція розташована нижче, тому що з висотою атмосферний тиск знижується. Визначаємо різницю між атмосферними тисками: 605 - 578 = 27 мм рт. ст. (різниця тисків).
2)    Далі визначаємо різницю висоти між станцією і вершиною гори, адже нам відомо, що на кожних 100 м підйому атмосферний  тиск знижується на 10 мм рт. ст.: 27 : 10 * 100 = 270 м.
3)    1820 - 270 = 1550 м (висота місця розташування станції Пожижевська)

Відповідь: станція Пожижевська розташована на висоті 1550 м.

Задачі на визначення температури повітря  

Вертикальний температурний градієнт – це величина, на яку змінюється температура повітря з підняттям вгору на кожні 100 м (у середньому вертикальний температурний градієнт становить приблизно 0,6°С на  кожні 100 м). При піднятті вгору на 1 км (1000 м) температура знижується на 6 °С. Сухе (ненасичене) повітря, піднімаючись угору, охолоджується приблизно на 1°С на кожні 100 м.

Термічний ступінь – це величина, яка показує, на яку висоту в метрах потрібно піднятися, щоб температура знизилась на 1°С. У тропосфері він в середньому становить 200 – 166 м/°С.

З а д а ч а 1. Визначте, якою буде температура повітря на висоті 2 км, якщо на рівні моря вона становить 22°С.

Розв’язання: Якщо з підняттям на кожні 100 м висоти температура знижується на 0,6°С, то з підняттям на 1 км вона знизиться на 6°С. Звідси ми можемо визначити на скільки градусів знизиться температура при піднятті на 2 км: 2 × 6 = 12°С. Далі визначаємо, якою буде температура на висоті 2 км: 22 – 12 = 10°С.

Відповідь: на висоті 2 км температура становитиме10°С.

З а д а ч а 2. Визначте, якою буде температура повітря за бортом літака, який летить на висоті 10 000 м, якщо біля земної поверхні вона становить 20°С.

Розв’язання: На кожні 1000 м підйому температура знижується на 6°С. Звідси можна визначити на скільки градусів знизиться температура при піднятті на висоту 10 000 м: 10 000 : 1000 × 6 = 60°С.                                                   Далі визначаємо температуру повітря за бортом літака:  20 – 60 = – 40°С.

Відповідь: температура повітря за бортом літака становить – 40°С.

З а д а ч а 3. Визначте температуру повітря за бортом  літака, що вилетів з аеропорту при температурі +27°С  і піднявся на висоту 6500 м.

Розв’язання: Визначимо температуру повітря на висоті 6500 м:

27°С – (6500 : 1000м × 6°С) =  27°С – 39°С =  – 12°С.

Відповідь: – 12°С.

З а д а ч а 4. Визначте температуру повітря на одній з вершин Кримських гір, де атмосферний тиск становить 646 мм рт. ст., якщо біля підніжжя гори у цей момент атмосферний тиск – 756 мм рт. ст., а температура повітря – +13 °С.

Розв’язання: Різниця в атмосферному тиску між вершиною і підніжжям:

756   – 646 = 110 мм рт. ст.                                                                                                Різниця у висоті: 100 мм рт. ст. – 1 км                                                                       110 мм рт. ст. – Х км, Х = 1,1 км.                                                                                 Різниця температур: 1 км – 6°С                                                                                  1,1 км – Х°С, Х = 6,6°С.                                                                               Температура на вершині гори:   13° – 6,6° = 6,4°С.

Відповідь: 6,4°С.

З а д а ч а 5. Визначте, якою буде температура за бортом літака, який летить на висоті 5 км, якщо біля земної поверхні вона становить 12°С?

Розв’язання: 5 × 6°С = 30°С;   12°С – 30°С = – 18°С.

Відповідь: – 18°С.

З а д а ч а 6. Визначте, якої температури слід чекати альпіністам при підйомі на гору Ельбрус на висоті 2000 м; 4000 м та на вершині 5642 м, якщо біля підніжжя гори в цей час вона становить +2 С.

З а д а ч а 7. Над узбережжям Чорного моря летить літак Ан-225 «Мрія» на висоті 6 км. Температура повітря за бортом літака становить –18°С. Визначте, якою буде температура в цей момент на березі моря?

З а д а ч а 8. На вершині гори абсолютною висотою 1545 м (г. Роман-Кош) температура повітря становить +15ºС. Визначте, якою буде ймовірна температура повітря  на висоті 545 м?

З а д а ч а 9. Визначте, якою буде температура повітря на вершині гори висотою 1600 м, якщо біля підніжжя вона становить +22°С.

З а д а ч а 10. Визначте температуру повітря на висоті 2061 м (г. Говерла), якщо біля підніжжя вона становить 16 °С.

Розв’язання:  Відомо, що при піднятті на 1 км температура знижується на 6⁰.

Якщо 1 км = 6 °С, то 2,061 км = Х °С.
Х = 2,061 × 6 / 1= 12,366 °С.
Біля підніжжя 16 °С, значить на висоті 2061 м вона становитиме: 16 – 12,366 = 3,634 °С. 

Відповідь: 3,634 °С. 

З а д а ч а 11. У  Карпатах,  неподалік  Говерли,  працює найвисокогірніша метеорологічна станція України «Пожижевська». Температура повітря тут лише на 3,8 °С вища, ніж на головній вершині Українських Карпат. Пригадавши висоту Говерли, розрахуйте, на якій абсолютній висоті працює ця метеостанція. 

Розв’язання:  Абсолютну  висоту,  на  якій  розташована метеостанція «Пожижевська», позначимо h₁, висоту  Говерли – h₂ (2061  м).  Температурний  градієнт складає: t : h = 6 °С : 1000 м Абсолютну висоту метеостанції знаходимо за формулою:

h₁ = h₂ – (t₁ – t₂) : t : h, де t₁ – t₂ – різниця температур. Підставивши в цю формулу дані, знаходимо: h₁  =  2061 –  3,8  :  6  :  1000  =  2061  –  3,8  ×  100  :  6  = 1430 (м). Отже, найвисокогірніша метеостанція України розташована на абсолютній висоті 1430 м. 

Відповідь: 1430 м.

 З а д а ч а 12. На якій приблизно висоті в горах з’явиться зона снігів та льодовиків, якщо біля підніжжя середня річна температура становить +16 °С?
А. 2 км.; Б. 2,6 км.; В. 3 км.; Г. 3,6 км.

Розв’язання:  1 км – 6 °С
Зона снігів з'явиться при 0 °С, отже, 16 : 6 = 2,6 км. 

Відповідь: правильна відповідь Б.

 З а д а ч а 13. Січнева температура повітря на вершині гори у середньому дорівнює – 4°С, а біля її підніжжя на висоті 400 м над рівнем моря + 2°С. Визначте абсолютну висоту гори.

Розв'язання: Було 2 °С, а стало – 4 °С. Різниця становить 6 °С. Тобто різниця між вершиною і підніжжям у 1 кілометр. 400 м + 1 км = 1400 м = 1,4 км °С – висота гори.

Відповідь: висота гори 1,4 км.

 З а д а ч а 14. Визначте, чому дорівнює температура повітря на вершині гори Аконкагуа (6959 м), якщо температура повітря біля її підніжжя становить + 24 °С.

Розв'язання: Піднімаючись на кожен 1 км віднімаємо 6 °С , приблизна висота гори 7 км, отже потрібно 7 × 6 = 42 °С. Візьмемо 6 °С, тоді 24 – (7 × 6) = – 18 °С.

Відповідь: температура на вершині гори Аконкагуа складе  – 18 °С.

 З а д а ч а 15. За даними таблиці визначте річну амплітуду коливань середньомісячних температур повітря:

Січень = – 6 °С

Лютий = – 4 °С

Березень = 2 °С

Квітень = 9 °С

Травень = 15 °С

Червень = 18 °С

Липень = 20°С

Серпень = 19 °С

Вересень = 14 °С

Жовтень = 8 °С

Листопад = 2°С

Грудень = –2 °С

Розв'язання: Амплітудою називається різниця між екстремальними значеннями тієї чи іншої величини, в даному випадку температури. Це важлива характеристика клімату тієї чи іншої місцевості. За зазначеним даними знайдіть найвищу температуру і найнижчу. Відніміть з другої першу. Ви отримаєте числове значення амплітуди.

Отже, 20 – (– 6) = 20 + 6 = 26 °С.

Відповідь: 26 °С .

 З а д а ч а 16. Визначте річну амплітуду середніх місячних температур повітря в Києві упродовж 1961-2005 років, якщо середня температура січня становила −2,9°С, а середня температура липня +20,9°С.

Розв'язання: Отже, 20,9 – (– 2,9) = 20,9 + 2,9 = 23,8 °С.

Відповідь: 23,8°С.

 З а д а ч а 17. Яка середня липнева температура біля підніжжя гори Аконкагуа, якщо в цій місцевості проходить ізотерма січня +16 °С, а річна амплітуда коливання середньомісячних температур становить 8 °С? 

Розв'язання: Отже, 16 – 8 = 8 °С.

Відповідь: +8 °С.

З а д а ч а 18. Визначте температуру повітря за бортом  літака, що вилетів з аеропорту при температурі +27 °С  і піднявся на висоту 6500 м.

Розв'язання: Визначаємо температуру повітря на висоті 6500м:                                      27°С – (6500 м : 1000 м × 6°С) =  27°С – 39°С =  – 12°С.

Відповідь: температура повітря за бортом літака становитиме – 12°С.

 З а д а ч а 19. Чи може утворитися льодовик на вершині гори Кіліманджаро в Африці, якщо температура біля підніжжя гори +25°С ? А через кожен км висоти температура повітря знижується в середньому на 6°.

Розв'язання: Висота гори Кіліманджаро – 5 895 м або 5,895 км ~5,9 км.

1. На скільки знизиться температура повітря з підняттям на вершину гори?                                                                                                                             5,9 км × 6° С = 35,4 °С (на стільки знизиться температура повітря).                       2. Яка температура на вершині гори? +25° – 35,4°С= – 10,4 ° С (температура на вершині гори).

Відповідь: отже, на вершині гори Кіліманджаро сніг танути не буде і утвориться льодовик.

 З а д а ч а 20. Яка температура на вершині г. Джомолунгма, якщо біля підніжжя вона становить +30 °С.

Розв'язання: Висоту Джомолунгми ми можемо заокруглити до 9000 м, або 9 км, адже точна її висота – 8850 м.

1)  6° × 9 км = 54°С – на стільки знизиться температура повітря;                                           2) 30°– 54 °= – 24°С – температура на вершині гори.

Відповідь: температура на вершині Джомолунгми становитиме – 24°С.  

Задача 21. Визначте температуру на дні шахти глибиною 700 м, якщо середньорічна температура місцевості 7,8° , глибина ізотермічного горизонту 20 м., а геотермічний градієнт становить 3 °на 100 метрів.

Розв язок: 700 – 20 = 680 м;      680 : 100 = 6,8°;    6,8 х 3 = 20,4°С;                                    7,8 + 20,4 = 28,2°С.   (приблизно)                                                                 Відповідь: температура на  дні шахти глибиною 700 м становить 28,2°С.

Задачі на визначення коефіцієнта зволоження

Коефіцієнт зволоження – це важливий кліматичний показник, який повною мірою характеризує умови зволоження території, впливає на особливості розвитку сільського господарства і т. ін., а також зумовлює закономірну зміну природних зон і підзон.

Розрізняють три типи зволоження території:

1) надмірне зволоження (к > 1), це коли атмосферних опадів випадає більше, ніж максимально може випаруватися. Такий показник характерний для зони мішаних лісів та зони широколистих лісів;

2) достатнє зволоження (к = 1), це коли кількість атмосферних опадів дорівнює максимально можливому випаровуванню. Такий тип зволоження характерний для зони лісостепу;

3) недостатнє зволоження (к < 1), це коли кількість атмосферних опадів менша, ніж максимально може випаруватися вологи на тій чи іншій території. Таке зволоження спостерігається у степу.

             Зволоження вважається бідним, якщо коефіцієнт зволоження менший за 0,33.

Коефіцієнт зволоження – це величина, яка показує відношення кількості опадів за певний період до величини випаровуваності. Його визначають за формулою: К = О/В, де К – коефіцієнт зволоження; О – кількість опадів за певний період; В – випаровуваність.
Випаровуваність – це кількість води, яка може випаруватися з тієї чи іншої території при певній температурі (за умови, що запаси води необмежені).

 З а д а ч а 1. Визначте коефіцієнт зволоження у м. Дніпропетровську, якщо опадів за рік там буває 504 мм, а випаровуваність становить 800 мм.

Розв’язання: використовуючи формулу к = О/в, визначаємо коефіцієнт зволоження:к = 504 мм : 800 мм;к = 0,63.

Відповідь: коефіцієнт зволоження для м. Дніпропетровська становитиме 0,63.

Якщо потрібно визначити випаровуваність за умови, що нам відомі кількість опадів і коефіцієнт зволоження, використовуємо таку формулу: в = О/к

З а д а ч а 2. Визначте випаровуваність для м. Рівного, якщо кількість опадів тут 700 мм, а коефіцієнт зволоження – 1,08.

Розв’язання: к = О/в, звідси в = О/к                                                                                       в = 700 мм : 1,08;     в = 648 мм.

Відповідь: випаровуваність у м. Рівному буде становити 648 мм.

Якщо відомі випаровуваність і коефіцієнт зволоження, то кількість опадів визначаємо за формулою: О=в × к

З а д а ч а 3. У м. Алжир коефіцієнт зволоження становить 0,54, а випаровуваність – 1400 мм на рік. Визначте середньорічну кількість опадів у цьому місті.

Розв’язання: к = О/в, звідси О = в × к                                                                               О = 1400 мм × 0,54;      О = 756 мм.

Відповідь: у м. Алжир на рік випадає близько 756 мм опадів. 

Розв’язування задач на визначення вологості повітря

Абсолютна вологість – це кількість водяної пари в 1 м ³ повітря (в грамах).

Відносна вологість повітря – це відношення фактичного вмісту водяної пари до можливого при даній температурі, виражене у відсотках.  Відносну вологість повітря визначають за формулою: r = q / Q  × 100%;  де r – відносна вологість, q – абсолютна вологість, Q – стан насичення.

Дефіцит вологи – це кількість водяної пари, якої не вистачає для повного насичення повітря. Насиченим вважається повітря, яке не може вмістити більше водяної пари, ніж воно вже містить.

Точка роси – це температура, при якій вологе ненасичене повітря, що охолоджується, стає насиченим.

З а д а ч а 1. Визначте відносну вологість повітря, якщо відомо, що при температурі 20°С в 1м³ повітря водяної пари міститься 15 г (при даній температурі в 1м³ повітря може міститися 17 г водяної пари).

Розв’язання: Відносна вологість повітря – це відношення тієї кількості водяної пари, що є в повітрі, до можливої при даній температурі, виражена у відсотках.

Отже, 15/17 × 100% = 88,2%

Відповідь: відносна вологість повітря  88,2%.

З а д а ч а 2. Класна кімната має розміри 6м × 4м × 3м. Визначте, при якій кількості водяної пари в повітрі буде відбуватися конденсація, якщо  температура у класній кімнаті 20°С.

Розв’язання: 1) Визначаємо об’єм класної кімнати: 6 м × 4 м × 3 м = 72 м³;

2) Обчислюємо вміст водяної пари, яка може втриматись у повітрі, (відомо, що точка роси при температурі 20°С становить 17 г/м³): 72 м³ × 17 г/м³ = 1224 г = 1 кг 224 г.

Відповідь: конденсація буде відбуватися, якщо вміст водяної пари в повітрі перевищуватиме 1224 г.

З а д а ч а 3. Температура повітря 20°С, а дефіцит вологи становить 3,2 г/м³. Визначте відносну вологість повітря, якщо точка роси при даній температурі становить 17 г/м³ водяної пари.

Розв’язання: Ми знаємо, що дефіцит вологи  3,2 г/м³. Отже, у 1 м³ повітрі міститься 13,8 г водяної пари: 17 г/м³ – 3,2 г/м³ = 13,8 г/м³;

2)  Далі визначаємо відносну вологість повітря: 13,8/17 × 100% = 81%.

Відповідь: відносна вологість повітря 81%.

З а д а ч а 4. Визначте відносну вологість повітря, якщо  абсолютна вологість становить 12 г/м³, а вологість насичення за даної температури – 23 г/м³.

Розв’язання: 12 г/м³ : 23 г/м³× 100% = 52%

Відповідь: це значить, що повітря на 52% насичене водяною парою.

З а д а ч а 5. Визначити відносну вологість повітря, якщо в 1 м³ повітря міститься 10 г водяної пари, а за даної температури могло б міститися 25 г.

Розв’язання: Відносна вологість становить: 10/25 × 100% = 40%

Відповідь: повітря лише на 40% насичене водяною парою.

З а д а ч а 6. Знайдіть відносну вологість повітря при температурі 0°C, якщо абсолютна вологість 2 г/м³, а за даної температури повітря стає насиченим за абсолютної вологості   6 г/м³.

З а д а ч а 7. Визначте абсолютну вологість повітря, якщо відносна вологість дорівнює 55%, а вологість насичення за температури +15°С становить 12,8 г/м³.

З а д а ч а 8. Визначте відносну  вологість повітря, якщо абсолютна вологість становить 12 г/м³, а вологість насичення – 23 г/м³.

Тестові завдання

1. Визначте величину випаровуваності за рік для м. Кривого Рогу, якщо річна кількість опадів становить 425 мм, а коефіцієнт зволоження 0,53.

А 425 мм         Б 800 мм          В 225 мм         Г 600 мм

2. Визначте річну кількість опадів для м. Коломиї, якщо величина випаровуваності за рік становить 530 мм, а коефіцієнт зволоження 1,17.

А 800 мм             Б 620 мм          В 700 мм          Г 530 мм

3. Визначте величину випаровуваності за рік для м. Рівного, якщо річна кількість опадів становить 700 мм, а коефіцієнт зволоження 1,08.

А 756 мм         Б 684 мм         В 648 мм       Г 700 мм

4. Визначте річну кількість опадів для м. Дніпропетровська, якщо величина випаровуваності за рік становить 800 мм, а коефіцієнт зволоження 0,63.

А 404 мм        Б 800 мм         В 608 мм        Г 504 мм

5. Визначте річну кількість опадів для м. Чернівці, якщо величина випаровуваності за рік становить 525 мм, а коефіцієнт зволоження 1,2.

А 630 мм       Б 730 мм        В 525 мм        Г 438 мм

(правильні відповіді на тестові завдання: 1 – Б; 2 – Б; 3 – а; 4 – Г; 5 – а).

Задачі на визначення місцевого і поясного часу

З а д а ч а 1. Визначте протяжність України з півночі на південь, якщо крайня північна та крайня південна точки України мають такі географічні координати: с.Грем’яч (52° 22´ пн. ш., 33° 11´ сх. д.); мис Сарич (44°23´ пн. ш., 33° 44´ сх. д.).

 З а д а ч а 2. Визначте географічні координати крайніх точок нашої держави та її протяжність з півночі на південь у градусах і кілометрах.

З а д а ч а 3. Визначте, де розташований географічний центр України, використовуючи знання про географічні координати крайніх точок.

З а д а ч а 4. Визначте протяжність території України із заходу на схід по 50-й паралелі, якщо довжина дуги 1° на ній становить 71,7 км.

З а д а ч а 5. Використовуючи знання про географічні координати, визначте, на скільки градусів і кілометрів по меридіану Київ віддалений від чорного моря та від державного кордону з Білоруссю.

З а д а ч а 6. Визначте відстань у градусах і кілометрах від столиці нашої держави до західної та східної точок України по прямій лінії, якщо довжина дуги 1° на 50-й паралелі становить 71,7 км.

З а д а ч а 7. Визначте, на скільки градусів і кілометрів віддалена столиця нашої держави від Північного полюса, екватора, Південного тропіка, Північного полярного кола і т. ін.

Розв’язання: географічні координати м. Києва   50° 30´ пн. ш., 30° 30´ сх.д.,  географічна широта Північного полюса 90° пн. ш.; екватора – 0° ш.; Південного тропіка – 23° 27´пд. ш.;                                                                      Північного полярного кола – 66° 33´ пн. ш.

           Для того щоб визначити відстань до зазначених об’єктів, потрібно зробити певні обчислення. Якщо точки розташовані щодо екватора в одній півкулі, то для визначення відстані між ними у градусах потрібно від більшого значення географічної широти відняти менше, а якщо у різних півкулях, то навпаки – додати. Визначаємо відстань до Північного полюса:

1) 90° – 50° 30´ = 39° 30´, або 39,5° (відстань у градусах). Далі градуси переводимо у кілометри:

2) 39,5°´ × 111,1 км = 4388,45 (км). Визначаємо відстань від Києва до Південного

тропіка: 3) 50° 30´ + 23° 27´ = 74° (відстань у градусах). 4) 74° × 111,1 км = 8221,4 (км).

Відповідь: Київ віддалений по прямій від Північного полюса на 39° 30´, що дорівнює 4388,45 км, від Південного тропіка – на 74°, або 8221,4 км, і т. д.

З а д а ч а 8. Котра година у Києві, якщо у Лондоні 12.00?

Розв’язок: За картою часових поясів (географічний атлас для 7 класу) визначаємо у яких часових поясах розташовані міста Лондон і Київ:

Лондон – 0 часовий пояс;  Київ – ІІ часовий пояс. Різниця у часі 2 год. Оскільки Київ розташований на схід від Лондона, то час у Києві буде більшим ніж у Лондоні.

Звідси: 12 + 2 = 14 год.

Відповідь: у м. Києві буде 14 год.

З а д а ч а 9. Котра година у Варшаві, якщо у Києві 10 год.?

Розв’язок: Задача розв’язується аналогічно задачі 1.

Варшава – І часовий пояс;  Київ – ІІ часовий пояс. Різниця у часі 1 год. Оскільки Варшава розташована на захід від Києва, то час у Варшаві буде меншим ніж у Києві.

Звідси: 10 – 1 = 9 год.

Відповідь: у Варшаві 9 год. ранку.

З а д а ч а 10. Який поясний час у Києві, якщо на 180 меридіані 2 год. ночі, Київ – ІІ часовий пояс?

Розв’язок:  За картою часових поясів визначаємо у якому часовому поясі знаходиться 180 меридіан.  

180 меридіан – ХІІ часовий пояс. Різниця в часі 10 год. Оскільки Київ знаходиться на захід від 180 меридіана, то час у Києві буде меншим, ніж на 180 меридіані.

Звідси: 2 год. – 10 год. = 16 год.

Відповідь: у Києві 16 год., але попередньої доби. Тобто, якщо умовно, на 180 меридіані 12 жовтня, то у Києві 11 жовтня, 16 год. дня.

З а д а ч а 11. Визначте місцевий час у пункті, який розташований східніше на 45 градусів від Лондона, у якому полудень.

Розв’язок: Різниця в часі 3 години. 1 год. – 15 градусів 3 год. – 45 градусів Оскільки пункт розташований східніше від Лондона, то час у ньому буде більшим ніж у Лондоні.

Звідси: 12 + 3 = 15 годин.

Відповідь: у даному пункті буде 15 годин.

З а д а ч а 12.  Визначте місцевий час у Харкові (50 градусів пн.ш., 36 градусів сх.д.), якщо у Лісабоні (38 градусів пн.ш., 9 градусів зх.д.) на цей момент місцевий час становить 14 год. 55 хв.

Розв’язок: 1) 36 градусів сх. д. + 9 градусів зх.д. = 45 градусів – відстань в градусах між містами Харків і Лісабон;                                                                                  2) 45 × 4 хв.= 180 хв. = 3 год. – різниця в часі між цими містами;                                       3) 14 год.55хв. + 3 год. = 17 год. 55 хв. – місцевий час у Харкові.

Відповідь: у Харкові буде 17 год. 55 хв.

З а д а ч а 13. За місцевим часом у Миколаєві 12 год 06 хв. Котра година в даний момент за місцевим часом у Києві?
Розв'язання: Визначаємо географічну довготу міст: Миколаїв - 32° сх. д.; Київ - 30° 30' сх. д.;
1) визначаємо різницю довготи:
32° сх. д.-30° 30'сх. д. = 1° 30';
2) визначаємо різницю в часі: 1° 30' х 4 хв = 6 хв;
3) визначаємо місцевий час у Києві. Київ розташований на захід від Миколаєва, тому час буде меншим: 12год 6хв-6хв = 12 год.
Відповідь: місцевий час у Києві - 12 год.

З а д а ч а 14. За місцевим часом у Києві 6 год. Котра година у даний момент за місцевим часом у пункті, який розташований поблизу села Червона Зірка (крайня східна точка України) і має географічну довготу 40° 15' сх. д.
Розв 'язання: 1) Київ - 30° 30' сх. д.; Червона Зірка - 40° 15 'сх. д.;
2) 40° 15'сх. д. - 30° 30' сх. д. = 9° 45';
3) 9° 45' х 4хв = 39хв;
4) 6 год + 39 хв = 6 год 39 хв.
Відповідь: у пункті, що знаходиться поблизу крайньої східної точки України, місцевий час становить 6 год 39 хв.

З а д а ч а 15. За місцевим часом у точці, що знаходиться поблизу села Червона Зірка (40° 15'сх. д.), 9 год. Котра година в даний момент за місцевим часом поблизу крайньої західної точки України (22°сх.д.)?
Розв'язання: 1) 40° 15'сх. д. - 22° сх. д. = 18° 15';
2) 18° 15'х 4хв = 73 хв= 1 год 13 хв;
3) 9 год - 1 год 13 хв = 7 год 47 хв.
Відповідь: місцевий час поблизу крайньої західної точки України становить 7 год 47 хв.

З а д а ч а 16. Визначте час і дату:
а) в Якутську; б) в Лондоні; в) в Нью-Йорку, якщо місцевий час у м. Біла Церква (30° сх. д.) 1 год 30 хв, а дата - 12 березня.
Розв'язання:
а) 1) Якутськ - 129° сх. д.;
2) 129° сх. д. -30°сх.д. = 99°;
3) 99° х 4 хв = 396 хв = 6 год 36 хв (різниця в часі між містами Біла Церква і Якутськ);
4) Якутськ знаходиться східніше від Білої Церкви, тому отриману різницю в часі потрібно додати до відомого часу:
1 год 30 хв + 6 год 36 хв = 8 год 06 хв. 12 березня.
б) 1) Лондон-0° д.;
2) 30° сх. д.-0°д. = 30°;
3) 30° х 4хв= 120хв = 2год;
4) Лондон розташований на захід від Білої Церкви, тому потрібно час відняти:
1 год 30 хв - 2 год = 23 год 30 хв, 11 березня
в) 1) Нью-Йорк-74° зх. д.;
2) оскільки об'єкти знаходяться в різних півкулях - східній і західній - то їх географічну довготу потрібно додавати:
30° сх. д.+ 74° зх. д. = 104°;
3) 104° х4хв = 416хв = 6год56хв;
4) 1 год 30 хв - 6 год 56 хв = 18 год 34 хв, 11 березня
Відповідь: місцевий час у м. Якутську 8 год 06 хв, дата - 12 березня; у Лондоні - 23 год 30 хв, 11 березня; у Нью-Йорку-18 год 34 хв, 11 березня.

З а д а ч а 17. Визначте місцевий час: а) у Харкові; б) у Сіднеї; в) у Ріо-де-Жанейро, якщо на нульовому меридіані місцевий час становить 13 год.
Розв'язання: а) 1) Географічна довгота Харкова - 36°сх. д., а Лондона - 0° д.;
2) різниця в градусах: 36° сх. д. - 0° д. = 36°;
3) 36° х 4 хв = 144 хв = 2 год 24 хв;
4) 13 год + 2 год 24 хв = 15 год 24 хв.
б) 1) Сідней-151° сх. д.;
2) 151°сх.д.-0°д. = 151°;
3) 151°х 4хв = 604хв= 10 год 04 хв;
4) 13 год + 10 год 04 хв = 23 год 04 хв.
в) 1) Ріо-де-Жанейро - 43° зх. д.;
2) 43° зх. д. - 0° д. = 43°;
3) 43°х 4 хв = 172 хв = 2 год 52 хв;
4) 13 год - 2 год 52 хв = 10 год 08 хв.
Відповідь: якщо на нульовому меридіані 13 год, то місцевий час у Харкові - 15 год 24 хв; у Сіднеї - 23 год 04 хв; у Ріо-де-Жанейро - 10 год 08 хв.

З а д а ч а 18. Місцевий час у м. Біла Церква (30° сх. д.) - 12 год. Визначте, на якому меридіані буде: а) 15 год; б) 14 год 15хв; в) 5 год 30 хв.
Розв 'язання: а) 1) 15 год - 12 год = 3 год;
2) 3 год х 157год = 45°;
3) 30° сх. д. + 45° = 75° сх. д.
б) 1) 14 год 15 хв - 12 год = 2 год 15 хв або 135 хв;
2) 135 хв : 4 хв =33,75° = 33°45',або 2 год х 15°/год = 30°;
15хв ∕ 4хв=3,75°=3,45', а 30° + 3° 45' =33°45″
4) 30° сх. д. + 33° 45' = 66°45' сх. д.
в) 1) 12 год - 5 год 30 хв = 6 год 30 хв;
2) 6 год х 15°/год =90°,
3) 30 хв : 4 хв =7,5°, а 90° + 7°30'= 97° 30';
4) 30°сх.д. - 97° 30' =67° 30' зх. д.
Відповідь: якщо у м. Біла Церква 12 год, то місцевий час 15 год буде на меридіані 75° сх. д.; 14 год15 хв - на 66° 45' сх. д.; 5 год 30хв-на 67°30'зх.д.

З а д а ч а 19. Яким буде місцевий час у Черкасах (32 градуси сх. д.), якщо у Рівному (26 градусів сх. д.) за місцевим часом 7 год 40 хв?

Розв язок: 1) 360 град : 24 год = 15 град/год     ( в 1 годині  15градусів)                                 2) 60 хв : 15 град = 4 хв     ( за 4 хвилини Земля обернеться на 1градус)                           3) 32 град – 26 град = 6 град                                                                                                      4) 4 хв х 6 град = 24 хв                                                                                                                             5) Черкаси на схід від Рівного, тому: 7 год 40 хв + 24 хв = 8 год 04 хв. Відповідь: якщо у м. Черкаси місцевий час 8 год 04 хв.

Тестові завдання

1.Визначте, яка протяжність одного годинного поясу.

А 10°     Б 7° 30’         В 15°         Г 20°

2. Визначте меридіан, який є середнім для другого годинного поясу.

А 30° сх. д.        Б 15° сх. д.         В 45° сх. д.         Г 20° сх. д.

3. Визначте, на скільки хвилин відрізняється місцевий час Києва (30° 30’ сх. д.) і Вінниці (28° 30’ сх. д.)

А 2 хв         Б 4 хв             В 8 хв           Г 10 хв

4. Визначте, на скільки хвилин відрізняється місцевий час Львова (24° сх. д.) та Одеси (30° 30’ сх. д.).

А 6 хв 30 с          Б 13 хв            В 24 хв 30 с         Г 26 хв.

5. Визначте, на скільки хвилин відрізняється місцевий час чернівців (26° сх. д.) і Миколаєва (32° сх. д.).

А 24 хв         Б 12 хв          В 6 хв            Г 30 хв

6. Визначте різницю у часі між двома географічними об’єктами, які віддалені один від одного на 4°.

А 1 хв         Б 4 хв          В 8 хв           Г 16 хв

7. Визначте, на скільки хвилин відрізняється місцевий час Черкас (32° сх. д.) і Харкова (36° сх. д.).

А 10 хв          Б 12 хв           В 16 хв          Г 4 хв

8. Визначте, на скільки хвилин відрізняється місцевий час у м. Сімферополі (34° сх. д.) та у м. Дніпропетровську (35° сх. д.).

А 4 хв         Б 5 хв           В 1 хв           Г 10 хв

9. Визначте, на скільки хвилин відрізняється місцевий час Миколаєва (47° пн. ш., 32° сх. д.) та Ужгорода (48° 30’ пн. ш., 22° 30’ сх. д.).

А 38 хв       Б 6 хв       В 9 хв 30 с         Г 20 хв

(правильні відповіді на тестові завдання: 1 – в; 2 – а;3 – в; 4 – Г; 5 – а; 6 – Г; 7 – в; 8 – а; 9 – а).

Задачі на визначення падіння та похилу річки

        Падінням річки називають перевищення рівня її витоку над гирлом, виражене в метрах. падіння ж на окремій ділянці річки – це різниця висоти між двома точками, взятими на певній відстані одна від одної. Падіння річки визначають за формулою: П = h1 – h2, де П – падіння річки; h1– висота витоку; h2 – висота гирла. Наприклад, висота витоку Південного Бугу становить 321 м над рівнем моря, а гирло знаходиться на висоті 0 м від рівня Чорного моря; падіння Південного Бугу дорівнює: 321 м – 0 м = 321 м; падіння на окремій ділянці Південного Бугу від його витоку до м. Первомайська, де уріз води в річці над рівнем моря становить 32 м, дорівнює: 321 м – 32 м = 289 м.

Похилом річки називають відношення її падіння (в сантиметрах) до довжини річки (в кілометрах). Похил річки обчислюється за формулою: Пр = П / L, де Пр – похил річки, П – падіння річки, L – довжина річки. Так, довжина річки Південний Буг 806 км. Середній похил річки – 32100 см: 806 км = 39,8 см на 1 км довжини річки. При такому незначному похилі швидкість течії невелика. Це рівнинна річка.

          Величина похилу залежить від рельєфу, а від величини нахилу залежить швидкість течії річки. Похили рівнинних річок незначні: до 10 м/км у верхів’ях та 1 м/км і менше у пониззях; швидкість течії становить 0,2 – 0,5 м/с. Похили гірських річок більші й становлять 60 – 80 м/км у верхів’ях та 5 – 10 м/км – у пониззях, а швидкість течії дорівнює від 1 до 4,5 м/с і більше. В Україні максимальні величини падіння характерні для річок Українських Карпат і Кримських гір, найменші – для рівнинних річок (зокрема, чернігівського Полісся, північної частини Волинського Полісся). Приклади завдань, що можуть бути використані під час вивчення теми «Внутрішні води».

З а д а ч а 1. Витік річки Рось знаходиться в балці Дубина між селами Левківка і Ординці  Погребищенського району Вінницької області на висоті 270 м над рівнем моря. Гирло – поблизу села Хрещатик  Черкаського району  Черкаської  області на висоті 70 м над рівнем моря. Визначте падіння і похил річки Рось, якщо її довжина складає 346 км.

(падіння: 270 м  – 70 м = 200 м; похил: 200 м : 346 км = 0,58 м/км.)

З а д а ч а 2. Визначте падіння і похил річки, довжина якої 3000 км, висота витоку – 260 м, а гирла – (– 20 м). ( відповідь: падіння річки дорівнює 280 метрів, а похил річки – 9,3 см на кілометр довжини.)

З а д а ч а 3. Визначте похил річки, довжина якої 502км, висота витоку – 256 м, а висота гирла – 100 м.(відповідь: похил річки дорівнює 31 см/км.)

З а д а ч а 3. Похил Дніпра 11 см/км, довжина – 2201 км. Визначте, на якій висоті над рівнем моря Дніпро бере початок. (відповідь: витік Дніпра знаходиться на висоті 242,11 м.)

Тестові завдання

1. Визначте похил річки Сули довжиною 363 км, якщо її витік знаходиться на висоті 155 м, а гирло – на висоті 80 м над рівнем моря.

А 58 см/км        Б 44 см/км          В 21 см/км         Г 64 см/км

2. Визначте похил річки Південний Буг довжиною 806 км, якщо її витік знаходиться на висоті 321 м, а гирло – на висоті 0 м над рівнем моря.

А 40 см/км             Б 72 см/км        В 21 см/км         Г 54 см/км

3. Визначте похил річки Дніпра довжиною 2201 км, якщо її витік знаходиться на висоті 242 м, гирло – на висоті 0 м над рівнем моря.

А 11 см/км          Б 81 см/км       В 42 см/км        Г 34 см/км

4. Визначте похил річки Дністер довжиною 1362 км, якщо її витік знаходиться на висоті 1000 м, а гирло – на висоті 0 м над рівнем моря.

А 42 см/км          Б 73 см/км           В 18 см/км         Г 50 см/км

5. Визначте похил річки Сіверський Донець довжиною 1053 км, якщо її витік знаходиться на висоті 200 м, а гирло – на висоті 5,5 м над рівнем моря.

А 38 см/км           Б 49 см/км           В 74 см/км          Г 18 см/км

(правильні відповіді на тестові завдання: 1 – в; 2 – а; 3 – а; 4 – Б; 5 – Г).

Розвязування задач на визначення витрат води та річкового стоку

       Витрата води – це об’єм, що проходить через поперечний переріз водотоку за одиницю часу. Як правило, витрати води в річці обчислюють у літрах за секунду (л/с) або в кубічних метрах за секунду (м3/с). Витрата води в річці W (м3/с) дорівнює площі поперечного перерізу річки S (м2), помноженій на швидкість течії V (м/с). Отже, W = S × V. Витрата води в річках неоднакова протягом року. Найбільшою вона буває під час повені або паводка. Скажімо, на рівнинних річках України найбільша витрата води навесні, під час танення снігу.

З а д а ч а 1. Ширина річки – 20 м, середня глибина – 1,5 м, швидкість течії річки – 2 м/с. Визначте витрату води в річці на цій ділянці. (відповідь: витрата води в річці на даному відрізку дорівнює 60 м3/с.)

         Витрату води в річці за рік називають річним стоком. Якщо нам відомо витрати води за секунду, то, знаючи кількість секунд у році, ми можемо визначити середню величину річного стоку. Величина річного стоку визначається за формулою: R = W × t, де R – річний стік, W – витрати води, t – час (кількість секунд у році). Вимірюється ця величина у кубічних метрах або кубічних кілометрах.

З а д а ч а 2. Визначте річний стік річки Дніпра, якщо його пересічна витрата води у гирлі становить – 1700 м3/с. (Відповідь: річний стік Дніпра дорівнює 5361120 · 104 м за рік, або 53,6 км³/рік.)

         Отже, річний стік Дніпра в гирлі понад 53,5 км3. Для порівняння – в інших річок України річний стік такий:

Десни – 11,4 км³, Дністра – 8,7 км³, Сіверського Дінця – 5 км³. А пересічна багаторічна величина загального річного стоку річок України (без Дунаю) становить 87,1 км3/рік. якщо відомі показники річного стоку й кількість секунд у році (60 с · 60 хв ·24 год · 365 діб = 31536000 с), то можна визначити витрати води в річках.

З а д а ч а 3. Визначте витрати води в річці Тиса, якщо її річний стік становить 6,3 км³.

розв’язання: Якщо річний стік становить 6,3 км³, а кількість секунд у році 31536000 с, то: 6,3 км³: 31536000 с =199,8 м³/с.

Відповідь: витрати води в річці Тиса становлять 199,8 м³/с.

       Величина річного стоку річок залежить передусім від клімату. На півночі України, де коефіцієнт зволоження перевищує одиницю, річки повноводні, у них великий річний стік. На півдні та південному сході, де коефіцієнт зволоження менший за одиницю, менший і стік.

        На величину стоку впливають також геологічна будова басейну річки, його рельєф, ґрунтовий і рослинний покрив. Якщо територія басейну складається із щільних кристалічних гірських порід, то стік більший. Пухкі породи вбирають воду – і стік зменшується. На рівнинних територіях стік менший, а на гірських – більший. Якщо на берегах річок поширений лісовий покрив, він затримує і зменшує стік.

Задачі на визначення водяної пари в атмосфері
Абсолютна вологість – це кількість водяної пари в 1 м ³ повітря (в грамах).
Відносна вологість повітря – це відношення фактичного вмісту водяної пари до можливого при даній температурі, виражене у відсотках.  Відносну вологість повітря визначають за формулою: r = q / Q × 100%;  де r – відносна вологість, q – абсолютна вологість, Q – стан насичення.
Дефіцит вологи – це кількість водяної пари, якої не вистачає для повного насичення повітря. Насиченим вважається повітря, яке не може вмістити більше водяної пари, ніж воно вже містить.
Точка роси – це температура, при якій вологе ненасичене повітря, що охолоджується, стає насиченим.
           
 

З а д а ч а 1. Визначити відносну вологість повітря, якщо відомо, що при температурі 20°С в 1м³ повітря водяної пари міститься 15г (при даній температурі в 1м³ повітря може міститися 17г водяної пари).
Розв’язок: відносна вологість повітря – це відношення тієї кількості водяної пари, що є в повітрі, до можливої при даній температурі, виражене у відсотках. Отже, 15/17 × 100% = 88,2%
Відповідь: відносна вологість повітря  88,2%.

З а д а ч а 2.  Температура повітря 20°С, а дефіцит вологи становить 3,2г/м³. Визначити відносну вологість повітря, якщо точка роси при даній температурі становить 17 г/м³ водяної пари.
Розв’язок: щоб визначити відносну вологість повітря, потрібно знайти відношення тієї кількості водяної пари, що є в повітрі, до можливої при даній температурі.
1.    Ми знаємо, що дефіцит вологи  3,2г/м³. Отже, у 1 м³ повітрі міститься 13,8 г водяної пари:
17г/м³ – 3,2г/м³ = 13,8г/м³.
2. Далі визначаємо відносну вологість повітря:
13,8/17 × 100% = 81%
Відповідь: відносна вологість повітря 81%.

З а д а ч а 3. Класна кімната має розміри 6м × 4м × 3м. Визначити, при якій кількості водяної пари в повітрі буде відбуватися конденсація, якщо  температура у класній кімнаті 20°С.
Розв’язок:1.    Визначаємо об’єм класної кімнати:
6м × 4м × 3м = 72м³
2.    Обчислюємо вміст водяної пари, яка може втриматись в повітрі, (відомо, що точка роси при температурі 20°С становить 17г/м³):
72м³ × 17г/м³ = 1224г = 1 кг 224г
Відповідь: конденсація буде відбуватися, якщо вміст водяної пари в повітрі перевищуватиме 1224г. 

Робота з топографічною картою  

      Топографічні карти - це різновид загальногеографічних карт, що детально відображають ділянку земної поверхні без виділення якихось певних її елементів серед інших. Найменший масштаб топографічної карти є 1:1 000 000.

Система  поділу карти на окремі аркуші називається розграфкою карти, а позначення окремих аркушів в прийнятій системі розграфки - номенклатурою карти.

Аркуши карти масштабу 1:1 000 000 по паралелях створюють пояси, кожен по 4° широти, а по меридіанах - колони, кожна по 6° довготи.                                                                                                                 Аркуши карти масштабу 1:500 000 отримуються поділом карти масштабу 1:1 000 000 на 4 аркуші з розмірами 2° по широті та 3° по довготи.                                                                                                                                                     Аркуши карти масштабу 1:200 000 отримуються поділом карти масштабу 1:1 000 000 на 36 аркушів з розмірами 40' по широті та 1° по довготі.                                                                                                       Аркуши карти масштабу 1:100 000 отримується поділом карти масштабу 1:1 000 000 на 144 аркуші з розмірами 20' по широті та 30' по довготі.

    Таблиця       Номенклатури та розміри рамок карт різних масштабів

Масштаб карти	Приклад номенклатури	Розміри аркуша
		по широті	по довготі
1:1 000 000	M-36	4°	6°
1:500 000	M-36-А	2°	3°
1:200 000	M-36-XXI	40'	1°
1:100 000	M-36-132	20'	30'
1:50 000	M-36-132-А	10'	15'
1:25 000	M-36-132-А-б	5'	7'30''
1:10 000	M-36-132-А-б-4	2'30''	3'45''

           На топографічних картах масштабів 1:10 000-1:200 000 всередені карти проводиться кілометрова сітка. Частота ліній кілометрової сітки на таких картах становить:

• для карт 1:200 000 - 4 км (2 см на карті);
• для карт 1:100 000 - 2 км (2 см на карті);
• для карт 1:50 000 - 1 км (2 см на карті);
• для карт 1:25 000 - 1 км (4 см на карті);
• для карт 1:10 000 - 1 км (10 см на карті).

    Виходи прямокутної сітки на рамку оцифровуються в кілометрах в кутах рамки повністю, в інших місцях - двома останніми цифрами.

            Тестові завдання:                                                                                                       1. Визначте масштаб аркуша карти земної кулі, якщо він має форму трапеції розміром 4° по широті і 6° по довготі та номенклатуру М–36.

А 1 : 1 000 000       Б 1 : 200 000      В 1 : 500 000        Г 1 : 100 000

2. Визначте масштаб топографічної карти, якщо за основу було взято аркуш топографічної карти масштабу 1 : 1 000 000 і розділено його паралелями та меридіанами на 144 рівні частини.

А 1 : 10 000     Б 1 : 25 000      В 1 : 50 000      Г 1 : 100 000

3. Використовуючи прямокутні координати, визначте точку, розташовану до екватора найближче.

А X = 5 533 350; Y = 6 655 347

Б X = 6 750 445; Y = 4 375 563

В X = 4 385 780; Y = 5 330 750

Г X = 5 555 000; Y= 3 280 500

4. Визначте масштаб топографічної карти, якщо за основу взято аркуш топографічної карти масштабу 1 : 50 000 і розділено його паралеллю та меридіаном на 4 рівні частини.

А 1 : 10 000      Б 1 : 25 000      В 1 : 5 000         Г 1 : 12 500

5. Визначте масштаб топографічної карти, якщо її аркуш має номенклатуру М–36–142.

А 1 : 10 000         Б 1 : 50 000        В 1 : 100 000           Г 1 : 25 000

6. Визначте масштаб карти, якщо відстань на місцевості між Києвом і Тернополем становить 480 км, а на карті – 48 см.

А 1 : 1 000 000        Б 1 : 10 000 000        В 1 : 10 000        Г 1 : 100 000

7. Визначте номенклатуру топографічної карти, якщо її масштаб 1 : 25 000.

А У-36-84-В       Б У-36-84-В-а      В У-36-84-В-а-3       Г У-36-84

8. Визначте площу України на карті півкуль із масштабом 1 : 22000000, якщо її площа 604 тис. км².

А 12,5 см²       Б 1,25 см²        В 2,76 см²         Г 27,6 см².

9. Визначте масштаб топографічної карти, якщо її номенклатура                                         М-36-142-В-а.

А 1 : 25 000        Б 1 : 100 000         В 1 : 50 000        Г 1 : 10 000

10. Аркуш топографічної карти має номенклатуру N-34-37-В-в. Визначте номенклатуру суміжного північного аркуша топографічної карти:

А N-34-37-В-г      Б N-34-37-В-е     В N-34-37-В-б    Г N-34-37-В-а

(правильні відповіді на тестові завдання: 1 – а; 2 – Г; 3 – в; 4 – Б; 5 – в; 6 – а; 7 – Б; 8 – а; 9 – а; 10 – Г).

Кути орієнтування

             Орієнтувати напрям - це визначити його положення на місцевості або кресленні відносно другого напряму, що прийнятий за початковий. При орієнтуванні за сторонами світу за початковий напрям приймають істинний, магнітний або осьовий меридіан. Меридіан, що проходить через дану точку місцевості, одним напрямом вказує на північний, а іншим - на південний полюс. Для орієнтування напрямів користуються азимутами, румбами та ди- рекційними кутами.

             Орієнтувальні кути позначаються: дійсний азимут Ад, маг­нітний азимут Ам, дійсний румб Rд, магнітний румб Rм, дирекційний кут а,дирекційний румб Rх.

Азимут – це кут (напрям руху) у градусах між північним кінцем меридіана за ходом годинникової стрілки і заданою лінією. Азимути вимірюються від 0 до 360°. Вони називаються магнітними або дійсними залежно від того, який з меридіанів є початковим напрямом.

Істинним азимутом ЛІНІЇ місцевості в даній точці називають кут, що відрахований за ходом стрілки годинника від північного напряму істинно­го меридіана, який проходить через дану точку, до напряму з цієї точки на предмет. За абсолютним значенням азимути міняються від 0° до 360°.

 Магнітний азимут - це горизонтальний кут, відрахований за ходом стрілки годинника від північного напряму магнітного меридіана, що про­ходить через дану точку, до напряму з цієї точки на предмет. Магнітні азимути, як і дійсні, змінюються від 0° до 360°. Залежність між магнітними й дійсними азимутами:

де Аі, Ам - відповідно, істинний та магнітний азимути.

Дирекційний кут - це горизонтальний кут, що його відраховують за рухом годинникової стрілки від північного напряму осьового меридіана зони або лінії, що йому паралельна, до заданого напряму. Зна­чення дирекційних кутів змінюються від 0° до 360°.

Румбом  (англ. – напрям)  називається напрям руху або лінії візування у гра­дусах, відлічених від найближчого меридіана, тобто від його північного чи південного кінця. Для визначення румбів виділяють чотири чверті – по 90° у кожній і відлічують їх за годинниковою стрілкою від північного кінця меридіана. Вони називаються: перша (І)–  Пн Сх (північно-східна); друга (II) – ПдСх (південно-східна); третя (III) – ПдЗх (південно-західна) і четверта (IV) – ПнЗх (північно-західна). Градусна величина румбів напрямів може бути однаковою, тому перед нею ставлять назву чверті, наприклад: ПнСх 40°, ПдЗх 40°. Залежно від того, який меридіан є початковим напрямом, румби бувають дійсними або магнітними, а якщо їх відлічують від осьового меридіана зони, то вони називаються дирекційними або осьовими.

             Румби позначають буквою r з індексами, що вказують чверть, у якій перебуває румб. Назви чвертей складені з відповідних позначень сторін світу. Так, перша чверть - північно-східна (ПнС), друга - південно-східна (ПдС), третя - південно-західна (ПдЗ), четверта - північно-західна (ПнЗ). Відповідно позначають румби у чвертях, наприклад, у першій r _Пнс , у другий – r _Пдс . Румби вимірюють у градусах (0...90˚). Румби й азимути – величини взаємозалежні.

Залежність між азимутами й румбами

Чверть	Азимут - А , градус	Румб - r , градус
І (ПнС )	0…90	А
ІІ (ПдС)	90…180	180- А
ІІІ (ПДЗ)	180…270	А -180
ІV (ПнЗ)	270…360	360- А

Розв’язування задач з визначення азимутів і румбів

Номер і назва чверті	Значення азимута, град	Румб дорівнює	Азимут дорівнює
І – ПнСх ІІ – ПдСх ІІІ – ПдЗх ІV – ПнЗх	0 – 90 90 – 180 180 – 270 270 – 360	А 180º – А А – 180º 360º – А	R 180º – R 180º + R 360º – R

                     Наприклад:

1) А = 40º, то R = ПнСх 40º;

2) А = 140º, то R = ПдСх 40º;

3) А = 220º, то R = ПдЗх 40º;

4) А = 320º, то R = ПнЗх 40º.

А = 320º, то R = 360º – A = ПнЗх 40º.

А = 220º, то  R = А – 180º = ПдЗх 40º.

А = 140º, то R = 180º – А = ПдСх 40º.

А = 40º, то R = А = ПнСх 40º.

                               

Розв’язування задач з переведення числового масштабу в іменований і навпаки

З а д а ч а 1. Переведіть числовий масштаб настінної фізичної карти України в іменований.

Розв’язання: Учні визначають, що числовий масштаб карти 1: 1 000 000. А це означає, що 1 см на цій карті відповідає 1 000 000 см на місцевості. 1 000 000 см потрібно спочатку перевести у метри, а потім у кілометри. Якщо 1 м = 100 см, то тоді 1 000 000 : 100 = 10 000 м (перевели сантиметри у метри). 1 км = 1 000 м, значить 10 000 : 1000 = 10 км (перевели метри у кілометри). Отже, іменований масштаб карти: в 1 см 10 км.

Відповідь: в 1 см 10 км.

Задачі на визначення масштабу карт і глобусів

             Якщо потрібно визначити масштаб глобуса чи карти, то це можна зробити в тому випадку, коли відома відстань між двома об'єктами на місцевості. Знаючи відстань між ними на глобусі чи карті, складаємо відношення:

М = L (глобуса) : L (місцевості), де М – масштаб; L – відстань на місцевості і відстань на глобусі і карті. 

З а д а ч а 1. Визначте масштаб карти, якщо відстань на місцевості між Києвом і Тернополем становить 480 км, а на карті вона дорівнює 48 см.

Розв'язання: для того щоб визначити масштаб карти, потрібно скласти відношення відстані на карті до відстані на місцевості:

М = Lк : Lм = 48 см : 480 км =1 см : 10 км

Ми отримали іменований масштаб в 1 см 10 км, який переведемо у числовий, тобто кілометри переводимо в сантиметри: 1 : 1 000 000.

Відповідь: масштаб карти 1 : 1 000 000.

 З а д а ч а 2. Визначте масштаб глобуса, якщо відстань на ньому між екватором і 10-ю паралеллю становить 2,2 см.

Розв'язання: для того щоб визначити масштаб глобуса, потрібно скласти відношення, де чисельник – це відстань на глобусі між двома об'єктами, а знаменник – відстань між цими об'єктами на місцевості.

1) Визначаємо відстань між двома точками на місцевості.

Потрібно 10° (10° - 0° = 10°) помножити на довжину дуги 1°меридіана, яка, як відомо, становить 111,1 км: 10° х 111,1 км= 1111 км;

2) складаємо відношення, оскільки відстань між двома точками на глобусі нам відома - 2,2 см:

М = Lг : Lм = 2,2 см : 1111 км = 1 см : 500 км

Отриманий іменований масштаб глобуса переводимо у числовий:                                            1 : 50 000 000.

Відповідь: масштаб глобуса 1 : 50 000 000.

 З а д а ч а 3. Визначте масштаб карти, якщо відомо, що 10 см на карті відповідають 1 000 км на місцевості.

Розв'язання: складаємо відношення, у якому запишемо, як відстань на карті відноситься до відстані на місцевості:

М = Lк : Lм = 10 см : 1000 км = 1 см : 100 км

Таким чином ми отримали іменований масштаб, який переведемо у числовий: 1 : 10 000 000.

Відповідь: масштаб карти 1:10 000 000.

 З а д а ч а 4. Визначте масштаб глобуса, якщо довжина 60-ї паралелі на ньому становить 40,2 см.

Розв'язання: з теми «Форма і розміри Землі» пам'ятаємо, що довжина екватора становить 40076 км, а довжина 60-ї паралелі дорівнює половині довжини екватора. Отже, довжина 60-ї паралелі – 20 038 км.

Складаємо відношення: М = Lг : Lм = 40,2 см : 20038 км = 1 см : 500 км

Відповідь: масштаб глобуса - в 1 см 500 км, або 1:50 000 000.

З а д а ч а 5. На карті якого масштабу парк займає площу 1см², якщо на карті масштабу 1:10 000 він має площу 25 см²?

Розв'язання: якщо площа парку на одній карті у 25 разів більша, ніж на іншій, то масштаб другої карти є дрібнішим у 5 разів, тобто 1 : 50 000.

Відповідь: парк займає площу 1 см² на карті масштабу 1: 50 000.

З а д а ч а 6. Яку площу займає Україна на карті півкуль, що має масштаб 1 : 22 000 000?

Розв'язання: в 1 см цієї карти 220 км, в 1 см² – 48 400 км² (220 x 220);

площа України 603 700 км²;

603 700 км² : 48 400 км²= 12,47 см².

Відповідь: на карті масштабу 1: 22 000 000 Україна займає площу 12,47 см².

З а д а ч а 7.  Визначте масштаб карти, якщо відомо, що 4 см на ній відповідають 100 км на місцевості.

Розв язок: 4 см : 100 км            100 : 4 = 25         

іменований масштаб  в 1 см   25 км; в 1км  1000м; в 1м  100см; тоді в 1км  100 000 см  - 25 км  х  100 000 см = 2 500 000

Відповідь: Числовий масштаб:   1 : 2 500 000

З а д а ч а 8. Який масштаб плану, якщо земельна ділянка площею 0,16 га займає на ньому 64 см  квадратних?                                                                                  

Розв язок: 0,16 га це 1600 м кв;  корінь квадратний з 1600 = 40 м лінійних Корінь квадратний з 64 =  8 см лінійних. 8 см на плані  відповідають 40 м на ділянці;    40 : 8 = 5   Іменований масштаб:   в 1 см  5 м;    оскільки   1 м = 100 см,   то   числовий  масштаб  буде    1 :  500

Задачі на визначення висоти Сонця над горизонтом

               Величина сонячної радіації залежить  від кута падіння сонячних променів, тобто від висоти Сонця над горизонтом. Висота Сонця над горизонтом залежить від географічної широти місцевості. Із збільшенням географічної широти місцевості полуденна (максимальна) висота Сонця зменшується. Висота Сонця над горизонтом залежить і від пори року та часу доби. Наприклад, залежно від пори року на екваторі вона може змінюватися від 90º до 66º 30΄; на 45º пн. ш. від 68º 30΄ до 21º 30΄, а на Північному і Південному полюсах від 23º 30΄ до 0º.

             У дні весняного й осіннього рівнодення (21 березня і 23 вересня), коли Сонце знаходиться в зеніті над екватором, полуденну висоту Сонця визначають за формулою: h = 90º – φ, де h – кут, під яким знаходиться Сонце над горизонтом опівдні, φ – географічна широта місця спостереження.

            У Києві вона становитиме: 90º – 50º 30΄ = 39º 30΄; на екваторі: 90º– 0º = 90º; на полюсах: 90º– 90º = 0º В інші дні полуденна висота визначається за формулою: h = 90º – φ ± δ,  де δ – схилення Сонця.

             Влітку (22 червня), коли Сонце перебуває в зеніті над Північним тропіком (тропіком Рака), полуденна висота його для Північної півкулі збільшується на 23º 27´, оскільки географічна широта Північного тропіка становить 23º 27´пн. ш., тобто δ = + 23º 27´, звідси h = 90º – φ + δ, і для Києва вона становитиме: h = 90º – 50º 30´ + 23º 27´; h = 62º 57´ (це максимальна висота Сонця над горизонтом для м. Києва).

             А взимку (22 грудня), коли Сонце перебуває в зеніті над Південним тропіком, 23º 27´ пд. ш. (тропіком Козерога), полуденна висота його для Північної півкулі зменшується на 23º 27´, тобто δ = – 23º 27´, і для Києва вона становитиме: h = 90º – 50º 30´ – 23º 27´; h = 16º 03´ (це мінімальна висота Сонця над горизонтом для м. Києва).

              В усі інші дні потрібно знати, на скільки і в бік якої півкулі схилилося Сонце, тобто над якою широтою воно в зеніті опівдні. Як правило, величину схилення для кожного дня визначають на кілька років і фіксують в астрономічних щорічниках.

Тестові завдання

1. Визначте висоту полуденного Сонця у дні рівнодення для міста Києва (50° 30΄ пн. ш., 30° 30΄ сх. д.).

А 39°30΄        Б 63° 30΄          В 23° 30΄          Г 50°30΄

2. Виберіть варіант, у якому правильно зазначено максимальний кут падіння сонячних променів на території України.

А від 90º на півдні до 82º на півночі

Б від 69º на півдні до 61º на півночі

В від 23º на півдні до 15º на півночі

Г від 46º на півдні до 38º на півночі

(правильні відповіді на тестові завдання: 1 – а;2 – Б).

З а д а ч а. Відстань від Києва до пункту А, що лежить від нього на північ на меридіані 30° сх. д., становить 1000 км. Визначте висоту полуденного сонця у цьому пункті у дні осіннього і весняного рівнодення та у дні зимового і літнього сонцестояння.

Розв’язання: якщо відстань від Києва до невідомого пункту становить 1000 км, то у градусній величині це буде дорівнювати: 1000 км : 111,1 км = 9°

Географічна широта Києва – 50° 30΄ пн. ш. Невідомий об’єкт матиме географічну широту приблизно 60° пн. ш.: 50° 30΄ пн. ш. + 9° = 60° 30΄пн. ш. У дні осіннього і весняного рівнодення (21березня та 23 вересня) δ = 0°, тому висота сонця над горизонтом опівдні становитиме 30°: h = 90º – 60° ± 0° = 30° У день літнього сонцестояння (22 червня) δ = +23° 27΄, тому в цей день висота сонця опівдні буде становити майже 53,5°: h = 90º – 60° + 23° 27΄= 53,5° У день зимового сонцестояння (22 грудня) δ = – 23° 27΄, тому в цей день висота сонця опівдні становитиме близько 7°: h = 90º – 60° – 23° 27΄ = 7°

Відповідь: висота полуденного сонця у цьому пункті у дні осіннього і весняного рівнодення становитиме 30°, а у дні зимового і літнього сонцестояння – 7° та 53,5° відповідно.